ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОЗАСУДОВОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

Олександр Шевчук

Анотація


Перехід України до ринкових економічних відносин, зміна їх правового регулювання, відкриває можливості для застосування недержавних форм врегулювання конфліктів, що дозволить розвантажити існуючу державну судову систему. Ці форми вирішення спорів називаються альтернативними, адже використовуються як альтернатива державному врегулюванню спорів.

Як показує європейський досвід, за умов економічної свободи та ділового співробітництва суб’єкти ринкових правовідносин все більше стають зацікавлені у оперативних способах врегулювання спорів. Саме
тому інститут позасудового врегулювання спорів здатний стати ефективним засобом у їх розв’язанні та повноцінним механізмом у системі альтернативних способів їх вирішення.

Тому виділення історичних етапів становлення процедур позасудового врегулювання спорів сприяє пізнанню їх правової природи як автономних способів вирішення конфліктів та методів, які підвищують ефективність адміністративно-процесуальної діяльності загалом.

Позасудові способи вирішення спорів на різних історичних етапах були і залишаються сьогодні сукупністю різних погоджувальних процедур, що спрямовані на неупереджене врегулювання конфліктів за допомогою визначених механізмів і методів, що забезпечують швидке та ефективне вирішення спорів, з метою узгодження інтересів сторін. Саме пошук компромісу в правовому спорі та готовність сторін до порозуміння й певних поступок є фундаментальними засадами позасудового вирішення спорів, що створює широкі можливості щодо примирення та подальшої співпраці сторін.


Ключові слова


історичні аспекти позасудового врегулювання спорів, способи недержавного вирішення спорів, примирення сторін, посередництво при вирішенні спорів.

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Давыденко Д.Л. Из истории примирительных процедур в Западной Европе и США. Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации: официальное ежемесячное печатное издание Высшего Арбитражного Суда РФ. 2004.№ 1. С. 163-176.

Карпенко Р. Історичні передумови впровадження медіації в Україні та інших державах. Підприємництво, господарство і право. 2020 №4.

Давыденко Д. Л. Примирительные процедуры и арбитраж в Древной Греции. Третейский суд. 2010. № 5. С. 161–168.

Берман Г. Дж. Западня традиция права: епоха формирования. Пер. с англ.2-е изд. Москва, 1998. 624 с.

Саксонское зерцало. Памятник, комментарии, исследования / под ред. В. М. Корецкого. Москва, 1985. 275 с.

Льюис Р.У. Флоренция: история города / Пер. с англ. В. Капустиной. Москва, 2009. 355 с.

Нестор Н.В. Правове регулювання примирення: історичний погляд Держава та регіони. Серія : Право : наук.-вироб. журн. Запоріжжя. 2010. №2. С. 165-168.

Щавельов А. С. Процедура съезда князей. Восточная Европа в древности и средневековье: политические институты и верховная власть. Москва: Інститут всеобщей истории РАН, 2007. С. 297-301.

Статути Великого князівства Литовського: у 3 т.; за ред.. С. Ківалова, П.Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юрид. л-ра, 2004. Т. ІІІ. Кн. 2. Статут Великого князівства Литовського 1588 року, 568 с.

Красіловська З. В. Становлення інституту медіації в системі публічного управління: теоретико-правовий аспект: дис. … канд. наук держ. упр. Одеса, 2017. 221 с.