ПУБЛІЧНИЙ ПРАВОВИЙ ПРОСТІР

Валентина Кравчук

Анотація


Стаття присвячена дослідженню публічного правового простору, який, на думку авторки, не можна зводити лише до простої множинності індивідуальних правових просторів. Публічний правовий простір запропоновано розглядати як організованість і взаємодію певних соціальних зв’язків і процесів, суспільних відношень, як своєрідну соціальну структуру, яка охоплює простір смислів, зв’язаність конкретних правових вимог, відносин та діянь різних правових суб’єктів; як простір реалізації прав людини, в першу чергу, громадянських і політичних прав. Не будь-який публічний простір є правовим, а той, що формується в результаті взаємодії з середовищем права і визначає особливості правового життя учасників суспільних відносин. Таким чином, публічний правовий простір є особливою формою соціального простору, де формуються взаємини і чиняться дії різних правових суб’єктів ‑ від громадян до громадських об’єднань та державних інституцій, де відбуваються безперервні людські й інституціональні контакти.


Ключові слова


правовий простір, соціальний простір, публічний простір, публічний правовий простір, громадянський простір, правовий простір суспільства

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Чабаненко М.М., Черноп’ятов С.В. «Правовий простір»: до питання доцільності понятійно-термінологічної одиниці. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. №2. Том 1. С. 19-22.

Кравчук В.М. Поняття правового простору: філософсько-правова інтерпретація. Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Випуск 74. Одеса: Юридична література, 2014. С. 26-31.

Кравчук В.М. Правовий простір особи та правовий менталітет. Порівняльно-аналітичне право: Електронне наукове фахове видання. № 4. 2016. С. 281-283. URL: http://pap.in.ua/4_2016/84.pdf (дата звернення: 20.05.2021).

Скоробогатов А.В., Краснов А.В. Правовое пространство: постклассическая интерпретация. Russian journal of legal studies. 2016. № 3 (8). С. 81-88.

Севрук О. Публічний простір як об’єкт правового регулювання. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 1 (13). С. 163-169.

Несинова С.В. Сучасні підходи до вивчення поняття міського «публічного простору». Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. №2. Т.1. С. 87-90.

Тищенко І. Повернення до публічного простору. (Не)задоволення публічними просторами. Урбаністичні Студії ІІІ / Упор. С. Шліпченко, І. Тищенко. 2016. (Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Центр Урбаністичних Студій НаУКМА). Київ: Всесвіт, 2016. С. 64-75.

Грищенко М. Публічний простір міста як об’єкт соціологічного дослідження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2016. № 1(7). С. 31-38.

Бурдье П. Социология социального пространства. СПб: Алетейя, 2007. 288с.

Дзьобань О.П. Сучасний віртуальний простір: конгеніальність віртуальності й міфу. Стратегічні пріоритети. 2017. № 3 (44). С. 163-170.

Кравчук В.М. Філософська інтерпретація правового простору як особливої форми соціального простору. Актуальні проблеми правознавства. 2016. Вип. 2. С. 17-21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprpr_2016_2_5 (дата звернення: 16.05.2021).

Кравчук В.М. Філософська площина осягнення правового простору. Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Випуск 58. Одеса: Юридична література, 2011. С. 63-69.