ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОТИДІЇ БІОЛОГІЧНИМ ЗАГРОЗАМ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ КОНСТРУКЦІЇ БІОРИЗИКІВ
Ключові слова:
біоризики, біонебезпека, біобезпека, держава, форми і методи управління, соціальне середовищеАнотація
Наукова стаття присвячена дослідженню класифікації біоризиків на основі їх характерних ознак. Ця об’єктивна потреба зумовлена вирішенням важливого питання щодо забезпечення конструктивного підходу до підвищення ефективності комплексу заходів боротьби з біотероризмом, оптимізації способів і методів, засобів і методик його використання у практичній діяльності з профілактики та припинення біотерористичних актів. Зроблено висновок про те, що в сьогоденні постійно з’являються новітні патогенні організми, продукти сучасних біотехнологій, то, відповідно, вищезгадана класифікація біоризиків не повинна сприйматися як догма. Тим більше, при дослідженні цього питання можуть використовуватися й інші підходи. Проте цінність, сформованого авторами переліку біоризиків, полягає у їх мінімізації або ліквідації.Завантажити
Посилання
Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 1998. 455 с.
Алымов В. Т., Тарасова Н. П., Техногенный риск. Анализ и оценка: учебное пособие для вузов. М: ИКЦ «Академкнига», 2004. 118 с.
Балюк Г. І. Правові аспекти понять ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки. Право України. 1999. № 12. С. 62-66.
Бульба В. Г., Євтухов О. В. Соціальні ризики людського розвитку: сутність та місце в державному управлінні. Актуальні проблеми державного управління. 2017. № 2 (52). С. 1-6.
Голубнича В. М. Біобезпека та біозахист у біологічних лабораторіях 1-го та 2-го рівнів біобезпеки: монографія / за ед.. В. М. Голубнича, М. В. Погорєлов, В. В. Корнієнко. Суми: Сумський державний університет, 2016. 123 с.
Данилов-Данильян В. И., Залиханов М. Ч., Лосев К. С. Экологическая безопасность. Общие принципы и российский аспект. Москва: Изд-во МНЭПУ, 2001. 332 с.
Добровольський В. В. Екологічна безпека і ризик: деякі понятійно-категоріальні уточнення. Екологічна безпека. 2011. № 1. С. 17-20.
ДСП 9.9.5.035-99 Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності. URL: http://arm.te.ua/docs/DSP_9_9_5035-99.pdf (дата звернення: 10.02.2022).
Дубовик О. Л. Анализ экологических рисков в России. Современное экологическое право в России и за рубежом: сб. науч. Тр. Москва, 2001. С. 132-145.
Зінченко Ю. В. Методичні підходи до аналізу екологічного ризику. Економічні інновації. Випуск № 60. Книга І. 2015. С. 141-153.
Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіттю України / за ед.. Дудкін О. В. Київ: Хімджест, 2003. 400 с. Otsinka i napriamky zmenshennia zahroz bioriznimanittiu Ukrainy
Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.06.1992 р. № 2498-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 36. Ст. 531.
Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів: Закон України від 31.05.2007. № 1103-V. Відомості Верховної Ради. 2007. № 35. Ст. 484.
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ. Відомості Верховної Ради України.1994. № 27. Ст. 218.
Про затвердження Переліку харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту генетично-модифікованих організмів: Наказ Міністерства охорони здоров’я від 09.11.2010 р. № 971. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1248-10.
Про карантин рослин: Закон України від 30.06.1993 р. № 3348-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 34. Ст. 352.
Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів: Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 19. Ст. 98.
Управління біоризиками: посібник з лабораторної біобезпеки. URL: http://www.bsseducation.com.ua/sites/default/files/WHO_CDS_EPR_2006_6_ ukr_ready_.pdf (дата звернення: 10.02.2022).
