Судовий прецедент щодо реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права

Автор(и)

  • Анна Барікова Національна академія внутрішніх справ

Ключові слова:

джерело права, судова правотворчість, судовий активізм, переконливий прецедент, «живе право»

Анотація

Судовий прецедент як джерело права. сприятиме реалізації принципу юридичної визначеності та фактично засвідчить вже наявну практику правозастосування. Доведено, що перспективний правовий прецедент в межах правової судової доктрини є джерелом права в застосуванні норм фінансового права. Йдеться про «переконливий прецедент» під час здійснення судового активізму, коли правові позиції в рішеннях найвищих органів судової влади (на національному рівні, а також наднаціональних) набувають сили юридичної норми «живого права», окреслюють межі реалізації дискреції, ураховуючи авторитетність таких нормотворців, а також їхнє право скасувати судові рішення органів судової влади попередніх інстанцій. Водночас всі судді мають право й постановляти рішення всупереч таким правовим висновкам, з відповідною аргументацією.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Антонов М. Ойген Ерліх про закон і правосуддя. Філософія права і загальна теорія права. 2012. № 2. С. 356–368.

Балабанова Д. Становлення поняття «живе право» в сучасній філософії права. Актуальні проблеми державного управління. 2012. № 3. С. 10–13.

Бернюков А.М. Зміст судової інтерпретації: герменевтичний вимір. Проблеми філософії права. 2008–2009. Т. VI–VII. С. 154–163.

Бігун В.С. Євген Ерліх: життя і правознавча спадщина (актуальний наукознавчий нарис). Проблеми філософії права. 2005. № 1. С.105–126.

Бігун В.С. Філософія правосуддя (до постановки проблеми). Проблеми філософії права. 2006–2007. Т. IV–V. С. 113–119.

Братасюк М.Г. Значення поглядів Є. Ерліха на особливості юридичного мислення в контексті правової культури постмодерну. Проблеми філософії права. 2005. Т. III. С. 152–156.

Ерліх Є. Вільне правознаходження та вільне правознавство. Проблеми філософії права. 2005. Т. III. № 1–2. С. 168–184.

Ерліх Є. Про живе право. Проблеми філософії права. 2005. № 1. С. 194–200.

Ерліх Є. Соціологія і юриспруденція. Проблеми філософії права. 2005. Т. III. № 1–2. С. 185–193.

Кобан О.Г. Вчення Є. Ерліха про живе право: витребуваність сьогоденням. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. № 1. С. 22–24. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2014/7.pdf (дата звернення: 05.12.2022).

Козюбра М. І. Праворозуміння: плюралізм підходів і єдність поняття. Чи можливо це? Про українське право: часопис кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011–2012. Ч. VI-VII. С. 6–21.

Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. Харків: Право, 2002. 328 с.

Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2002. 14 с.

Мелякова Ю.В. Правотворчість у прецедентному і континентальному праві: герменевтичний аналіз. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2012. № 2(12). С. 126–143.

Подковенко Т., Чорна К. Соціокультурні засади концепції «живого права» Євгена Ерліха. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 4 (28) С. 18–24.

Подковенко T.O., Фігун H.I. Концепція «живого права» Євгена Ерліха. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 1. С. 203–207. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2019/57.pdf (дата звернення: 25.11.2022).

Постанова Верховного Суду від 19.04.2022 р. у справі № 816/687/16. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104044775 (дата звернення: 25.12.2022).

Рябовол Л. Праворозуміння як наукова проблема: деякі тенденції сучасного етапу дослідження. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 1 (17). С. 17–22.

Стецик Н. Судові правотворчі акти: загальнотеоретична характеристика. Вісник Львівського університету. 2011. Вип. 52. С. 27–32 (Серія: Юридична).

Трофименко В.А. Сучасна юридична герменевтика як механізм тлумачення принципів і цінностей у праві. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. 2012. № 3 (13). С. 43–52.

Фігун Н.І. Концепція «живого права» Євгена Ерліха. Правова система України в умовах європейської інтеграції: погляд студентської молоді. 2018. С. 40–43.

Шапенко Л.О., Кириченко В.В. Концепціяг живого права» Є. Ерліха у вимірі сучасного праворозуміння. Держава та регіони. 2019. № 1. С. 125–130 (Серія: Право).

Щамбура Д.В. «Живе право» Є. Ерліха та його сучасна інтерпретація. Часопис Київського університету права. 2019. № 4. С. 61–67.

Завантаження

Опубліковано

30.03.2023

Номер

Розділ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО І ПРОЦЕС. ФІНАНСОВЕ ПРАВО. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Як цитувати

Барікова, Анна. “Судовий прецедент щодо реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права”. Актуальні проблеми правознавства, no. 4, Mar. 2023, pp. 30-35, https://appj.wunu.edu.ua/index.php/appj/article/view/1492.

Схожі статті

1-10 з 616

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.