Запобігання та протидія корупції у сфері охорони здоров’я: досвід зарубіжних країн

Анотація

Проведено дослідження запобігання та протидії корупції у сфері охорони здоров’я на прикладі Швеції, Польщі та Румунії. Наголошено на особливій актуальності обраної тематики, з огляду на те, що проблема корупції не має кордонів, а тому потребує спільних ефективних рішень усієї міжнародної спільноти. З’ясовано, що сьогодні на рівні держав-членів ЄС існує велика кількість антикорупційних інституцій, які виконують різні функції та цим відображають різні типи/моделі даних інституцій.

Обгрунтовано, що досвід держав-членів ЄС засвідчує ефективність комплексного підходу до інституційної складової антикорупційної стратегії, яка відображається в існуванні як спеціально створених антикорупційних органів, так і в удосконаленні та зміцненні вже існуючих в країні інституцій, які вже є частиною інфраструктури доброчесності. Встановлено, що Швеція обрала модель багатоцільових антикорупційних органів, котра базується на таких компонентах як розслідування, запобігання та інформаційно-просвітницька робота з громадськістю При цьому секторальні реформи, зокрема реформування сфери охорони здоров’я в Румунії та Польщі, значно зміцнили антикорупційну спроможність цих країн, рівень корупції в яких до реформ був значно вищий. Тому вдале реформування медичної сфери буде не менш ефективним ніж створення окремої інституції з широкими функціями контролю у сфері боротьби із корупційними проявами. Зроблено висновок, що чітка взаємодія усіх органів державної влади на всiх рiвнях та органiзований соцiальний контроль з боку громадянського суспiльства за системою державного адмiнiстрування є запорукою побудови демократичної країни без корупції