МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ УКРАЇНОЮ ВІДШКОДУВАНЬ ЗА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ

Автор(и)

  • Інна Міщук Національний університет водного господарства та природокористування https://orcid.org/0000-0002-1491-161X
  • Богдана Киричук Національний університет водного господарства та природокористування https://orcid.org/0000-0002-0898-0504

DOI:

https://doi.org/10.35774/

Ключові слова:

міжнародно-правова відповідальність, міжнародне право, збройний конфлікт України та Російської Федерації, відшкодування (компенсація) шкоди, сатисфакції репарації, реституції

Анотація

У статті досліджуються доктринальні основи та правові підстави відшкодування Україні шкоди у межах міжнародно-правової відповідальності за злочини, вчинені Російською Федерацією. Аналізуються актуальні історичні аспекти щодо можливості отримання потерпілими сторонами відшкодування (компенсації) шкоди, завданої у ході міждержавних збройних конфліктів.

Встановлено, що проголошення Україною курсу на євроінтеграцію, а також прагнення українців здобути перемогу в збройному конфлікті з Російською Федерацією зумовлює переосмислення суті та значення багатьох правових концепцій та базових понять. У будь-якій правовій системі однією з вагомих гарантій дотримання прав людини й роботи принципу справедливості є застосування механізмів міжнародно-правової відповідальності, зокрема її двох невід’ємних аспектів – політичного та матеріального. У розрізі першого окрема держава або їхня сукупність мають право отримати сатисфакції, ресторації та, за крайньої необхідності, застосувати різноманітні форми обмеження суверенітету. Сатисфакція як форма політичної відповідальності припускає обов’язок держави-делінквента надати задоволення нематеріального характеру, зокрема, виразити вибачення й співчуття з приводу вчинених діянь. Ресторації передбачають звільнення незаконно зайнятих територій, або будь-яке інше право держави, яке відновить її «статус-кво».

Окремо встановлено, що в межах матеріальної відповідальності держави мають право на отримання репарацій, контрибуцій та реституцій. У зв’язку з тим, що в історичному аспекті контрибуції розглядаються винятково як «відкритий спосіб грабежу» переможеної у збройному конфлікті сторони, Версальським договором від 1919 року отримання контрибуцій було заборонено. Замість них держава має право вимагати сплати репарацій, які завжди мають правомірну підставу. Вченими пропонується, що репарації мають отримуватися не тільки Україною, але й її державами-союзниками на підставі заморожених фінансових активів Російської Федерації. Що ж стосується реституцій, Україна має право на повернення цінних творів мистецтва та іншого незаконно викраденого майна, облік яких здійснюється у порядку створення відповідного Державного реєстру.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • Інна Міщук, Національний університет водного господарства та природокористування

    кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного права та галузевих дисциплін

  • Богдана Киричук, Національний університет водного господарства та природокористування

    здобувач освіти 4-го року навчання Навчально-наукового інституту права

Посилання

Агресія Росії проти України: Як забезпечити ефективний розгляд вимог щодо виплати Росією репарацій. Центр Дністрянського: веб-сайт. URL: https://dc.org.ua/news/jan-barcz (дата звернення: 02.09.2023).

Березняк В. С., Рец В. В. Генеза Проекту Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства та його значення у міжнародному кримінальному законодавстві. Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти : зб. матеріалів доп. учасн. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпро: ДДУВС, 2019. С. 92-94.

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії. Київ: Либідь, 2002. 608 с.

Важна К. А. Концепція кримінальної відповідальності держави: можливість реалізації в сучасному міжнародному праві: монографія. Київ: Ліра-К, 2017. 292 с.

Городиський І. М., Бем М. В., Косарев С. Р. Відшкодування для України: моделі, перспективи, виклики. Аналітична доповідь. Львів: Центр Дністрянського, 2023. 103 с.

Коверзнева Г. П. Відповідальність держав у міжнародному праві. Альманах міжнародного права. 2021. Вип. 13. С. 49-56.

Мисак О. І. Міжнародно-правова відповідальність – традиційний вид юридичної відповідальності. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 41-43.

Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України: Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 33.

Спєсівцев Д.С. «Переможець отримує все»: відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією у ході збройної агресії проти України. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 7. С. 152-156.

Циверенко Г.П. Відповідальність держав у міжнародному праві. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». 2017. Том. 28(67). С. 66-70.

Завантаження

Опубліковано

13.10.2023

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ДИСКУСІЇ

Як цитувати

Міщук, Інна, and Богдана Киричук. “МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ УКРАЇНОЮ ВІДШКОДУВАНЬ ЗА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ”. Актуальні проблеми правознавства, no. 3, Oct. 2023, pp. 109-14, https://doi.org/10.35774/.

Схожі статті

1-10 з 783

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.