ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ ЗВИЧАЇВ У РІЗНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
правовий звичай, англосаксонська, романо-германська, мусульманська, застосування, акт, джерелаАнотація
У статті досліджуються особливості застосування правових звичаїв у різних правових системах сучасності. Зазначено, що історично першим джерелом права був правовий звичай, процес його створення безпосередньо пов’язаний із створенням держави. У первісному суспільстві людина діяла певним чином під впливом зовнішніх обставин, а періодичне повторення таких дій протягом тривалого часу призводило до виникнення звички діяти саме так. Проте слід пам’ятати, що безпосередньо з поступовим ускладненням суспільних відносин звичка набула характеру правила поведінки, обов’язкового для всіх членів певної соціальної групи Зокрема в рамках дослідження визначено, що в англосаксонській правовій системі правовий звичай відіграє важливе значення. Сьогодні дане джерело права зарубіжних країн застосовується в конституційній практиці Великобританії, Австралії та Нової Зеландії, що відповідно демонструє важливу роль правового звичаю для регулювання суспільних відносин у даній правовій системі. В свою чергу, визначено, що в романо-германській правовій системі правовий звичай не має такої вагомої ролі і практичного значення як в англосаксонській. У рамках даного дослідження продемонстровано особливості застосування правового звичаю в цивільному праві Швейцарії.
Також у науковій статті особливу увагу приділено особливостям застосування правового звичаю в державах мусульманської правової системи. Визначено, що мусульманське право багато в чому ґрунтується на правових звичаях, а тому навіть в ХХІ столітті вони активно застосовуються для регулювання приватно-правових та публічно-правових відносин в таких державах як Афганістан, Іран, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Пакистан тощо.
Таким чином, у рамках дослідження обґрунтовано важливість застосування правових звичаїв у сучасних умовах, оскільки нормативно-правові акти, судові прецеденти чи інші джерела права не можуть у повній мірі задовольнити потреби суспільства в регулюванні суспільних відносин, а тому використання правових звичаїв є цілком закономірним та обґрунтованим.
Завантажити
Посилання
Мартинюк Р.С. Державне (конституційне) право зарубіжних країн. Загальна частина: навч. посіб. Острог: Видавництво Національного ун-ту «Острозька академія», 2007. 200 с.
David René Camille Jauffret-Spinosi. Les grands systèmes de droit contemporains. Paris: Dalloz, 2002, 553 p.
Бехруз X. Порівняльне правознавство: Підручник. Одеса: Фенікс, 2009. 464 с.
Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : Підручник. Київ: Кондор, 2006. 477 с.
Кириченко В.М., Куракін О.М. Порівняльне конституційне право. Навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 256 с.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник. За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 685 c.
Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. Київ: АртЕк, Вища шк.. 2012. 418 с.
Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2008.480 с.
Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2000. 424 с.
Порівняльне правознавство: підручник.; за заг. ред. О.В. Петришина Харків: Право, 2012. 272 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by-nc/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.