ПРЕДСТАВНИЦЬКА ФУНКЦІЯ ПРОКУРАТУРИ: АКТУАЛЬНИЙ КОНЦЕПТ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Анотація

У статті здійснено розвідку тенденцій розвитку актуального концепту судової практики стосовно представницької функції прокуратури в Україні.

Констатовано, що представницькій функції прокуратури в умовах актуальної законодавчої регламентації характерна певна правова невизначеність та наявність дефектів такої регламентації, що зумовлює формування практичного розуміння суті та механізму реалізації цієї функції крізь призму правових позицій уповноважених субʼєктів правозастосування, переважно прокурорів та суддів.

Встановлено, що практика застосування законодавства стосовно визначення об’єкту прокурорського представництва, виключних випадків такого представництва є динамічною та варіативною, що зумовлює потребу в її постійному моніторингові та правовому аналізі, з тим аби ідентифікувати тенденції її розвитку стосовно представницької функції прокуратури.

Виокремлено сучасні тенденції розвитку актуального концепту представницької функції прокуратури крізь призму судової практики: відсутність одноманітного розуміння категорії «інтереси держави» як об’єкту прокурорського представництва; визнання розширеного тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді таким, що не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя; визнання обов’язковою умовою участі прокурора в судовому процесі обґрунтування ним підстав для звернення до суду із запровадженням судового стандарту доведення прокурором бездіяльності компетентного органу стосовно захисту інтересів держави; формування полярних судових концепцій виключності прокурорського представництва.