КОНВАЛІДАЦІЯ ПРАВОЧИНУ, ВЧИНЕНОГО МАЛОЛІТНЬОЮ ОСОБОЮ ЗА МЕЖАМИ ЇЇ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ

Анотація

У статті досліджене питання конвалідації правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, що займає вагоме місце у процедурі «зцілення» недійсних правочинів.

Актуальність даного питання полягає у відсутності чітко визначеної законодавчої регламентації процедури конвалідації правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, що у свою чергу звертає до теоретичних концепцій науковців, а також практики національних судових органів для формування єдиного та правомірного підходу у розумінні та правозастосуванні даного питання.

У дослідженні проаналізовано праці українських науковців, чинне національне законодавство та судову практику для з’ясування правової природи конвалідації правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, що становить мету даного дослідження.

За наслідками проведеного дослідження автор дійшов висновку, що  законодавець допускає і не забороняє конвалідацію правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, з метою прийняття та виконання правочину добросовісними учасниками цивільного обороту, настання правомірних наслідків для учасників правочину та заінтересованих осіб. Такий спосіб захисту застосовується у випадку наявності схвалення, відсутності заявлення претензій, а також, що важливо, такий правочин вчиняється в інтересах малолітньої особи. На думку автора, правове питання конвалідації правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності слід конкретизувати в оновленому Цивільному кодексі України, шляхом розмежування на суб’єктивну та судову конвалідацію, підстави та умови її застосування як способу захисту цивільних прав та інтересів.