СУТНІСТЬ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Тарас Табака

DOI:

https://doi.org/10.35774/

Ключові слова:

правоохоронна діяльність, громадська безпека, правоохоронні органи, профілактика злочинності

Анотація

У статті представлено результати дослідження проблеми сутності правоохоронної діяльності в умовах війни в Україні, розкрито різноманітні погляди науковців на визначення досліджуваного поняття. Автором виділено такі основні ознаки правоохоронної діяльності:  спрямована на захист права, прав, свобод і законних інтересів особи та забезпечення правопорядку; реалізується на основі закону за допомогою правових заходів, передбачених законом; здійснюються спеціальними державними органами або уповноваженими на це державою суб’єктами (громадськими формуваннями, організаціями, посадовими особами). Автор поділяє правоохоронну діяльність на такі види: охорона встановленого законом порядку суспільних відносин - боротьба з правопорушниками;  діяльність із забезпечення громадської безпеки; боротьба зі злочинністю розкриття та розслідування злочинів; нагляд за додержанням законодавства;  забезпечення виконання рішень судів та інших органів у випадках, передбачених законом; забезпечення державної політики у сфері правосуддя;  надання кваліфікованої правової допомоги громадянам та організаціям, нотаріальна діяльність, діяльність приватних охоронних та детективних фірм тощо. Розглянута структура правоохоронних органів. В статті відзначені думки дослідників про те, що від правоохоронних органів не можна вимагати викорінення та зниження злочинності. Їхня діяльність є лише одним із факторів, які нейтралізують багато аспектів злочинності. На думку автора одним з основних критеріїв офіційної оцінки діяльності правоохоронних органів та зокрема Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, є громадська думка. Вона визначається довірою суспільства та підтримкою громадян діяльності правоохоронних органів. Отже, для підвищення суспільної довіри та підтримки своєї діяльності правоохоронні органи повинні активніше залучати громадян та громадські об’єднання до правоохоронної діяльності. На підставі проведеного правового аналізу, зроблені обґрунтовані висновки.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • Тарас Табака

    слухач інституту стратегічних

    комунікацій Національного

    університету оборони України

Посилання

Боняк В. Органи охорони правопорядку України в сучасному вимірі: конституційно-правовий аспект: монографія. Дніпропетровськ: Ліра, 2015. 372 с.

Гриценко В. Г. Становлення та розвиток правоохоронної системи України: історико-правовий генезис. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2017. № 25. С. 22-25.

Ковалів М. В., Дроздова І. В. Діяльність Військової служби правопорядку в Збройних Силах України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2016. Вип 2. С. 208-216.

Коломієць В. Правові основи, завдання та принципи діяльності Військової служби правопорядку в Збройних Силах України. Актуальні проблеми правознавства. 2019. №4. С. 252-258.

Руденко М. В., Шайтуро О. П. Щодо визначення поняття «органи правопорядку». Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: Серія «Право». 2017. Вип. 23. С. 158-160.

Соколенко О. Л. Статус і місце правоохоронних органів серед суб’єктів правоохоронної діяльності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 4. С. 246-254.

Хамула П. Особливості становлення та розвитку правоохоронних органів на території України: історичний аспект. Віче. 2015. № 4. С. 28-31.

Хрідочкін В. А. Щодо змісту поняття «правоохоронні органи». Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми. Тези доповідей круглого столу (м. Харків, 27 жовтня 2017 р.). Харків, 2019. С. 244-246.

Шоптенко О. С. Система правоохоронних органів України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Вип. 3. С. 150-155.

Ярмиш Н. Зміст терміна «органи правопорядку», використаного у статті 131-1 Конституції України. Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. № 4 (46). С. 79-84.

Завантаження

Опубліковано

30.06.2024

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА. СУДОВА ЕКСПЕРТ

Схожі статті

1-10 з 249

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.