ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАННЯ ДІЙСНИМ НІКЧЕМНОГО ПРАВОЧИНУ, ВЧИНЕНОГО З ПОРУШЕННЯМ ОБОВ’ЯЗКОВОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ ФОРМИ

Анотація

Проблема недійсних правочинів є важливою складовою приватного права, оскільки її вирішення спрямоване на запобігання порушенням цивільних прав та законних інтересів, а також на відновлення їхньої правомірності. Визнання недійсного правочину дійсним є ефективним інструментом у захисті цивільних прав та сприяє встановленню справедливості у приватних правовідносинах. Особливий інтерес у дослідженні даної тематики пов’язаний із необхідністю належної правової регламентації механізму визнання недійсного правочину та договору дійсними, особливо у контексті проблеми дотримання формальних вимог щодо форми укладення договорів.

Актуальність обраної тематики підтверджується незначною увагою у сучасній доктрині приватного права особливостей процесуального механізму визнання недійсного правочину та договору дійсними, що і зумовило необхідність даного дослідження. Тому метою проведеного дослідження є аналіз процедури визнання недійсного правочину дійсним, а також розкриття процесуальних аспектів, пов'язаних із визнанням дійсним нотаріально не посвідченого правочину.

В даній роботі розглянуто питання конвалідації недійсних правочинів та договорів у контексті цивільного права України, зокрема укладених без дотримання нотаріальної форми. Зазначено, що ЦК України надає можливість конвалідації таких правочинів, сприяючи захисту цивільних прав та інтересів учасників приватних правовідносин. Проаналізовано процедуру конвалідації у відповідності до статей 219 та 220 ЦК України, а також досліджено вплив судової практики на вирішення справ щодо конвалідації. Зазначено, що ухилення від нотаріального посвідчення може мати об'єктивні причини, однак суди при вирішенні таких справ повинні звертати увагу на обставини укладення та виконання договору. Встановлено, що суди обмежені позовними вимогами та не можуть самостійно перевіряти відповідність правочину закону без відповідного позову чи клопотання сторін. Крім того, остаточне судове рішення щодо дійсності правочину стає обов'язковим для сторін і не підлягає перегляду до скасування в апеляційному порядку або на підставі нововиявлених обставин.