ПОНЯТТЯ МІСЦЬ НЕСВОБОДИ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Руслан Сухораб Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0009-0004-6661-0204

DOI:

https://doi.org/10.35774/

Ключові слова:

місця позбавлення волі, місця несвободи, покарання, права людини, засуджений

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню питання змісту поняття «місця несвободи». Досліджено правову основу понять місця несвободи та місця позбавлення волі. Встановлено, що факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, який був прийнятий Організацією Об’єднаних Націй ще 18 грудня 2002 року, а ратифікований Україною 21 липня 2006 року, окремі поняття, що ним впроваджувалися до сих пір є невідомими та суперечливими для українського суспільства. Згаданим протоколом передбачалося створення з метою виконання функцій, зазначених у ньому Підкомітет з  недопущення  катувань  та  інших жорстоких,  нелюдських  або таких,  що принижують гідність,  видів  поводження та покарання Комітету проти катувань. Реалізувати свої повноваження комітет повинен був у так званих місцях несвободи. І тут виникає питання, що таке місця несвободи? Адже законодавство України не містить його визначення. Однозначну відповідь знайти важко, оскільки Факультативний протокол не надає вичерпного переліку таких місць. Тому виникає питання: «За якими ознаками можна визначити, що установа підлягає незалежному моніторингу?». Іншими словами, який критерій дозволить відокремити осіб, які дійсно перебувають у стані несвободи, від тих, хто має повну свободу дій? Більше того, українському законодавцю та й суспільству більш знайоме поняття місце позбавлення волі, а ніж місце несвободи, що позначає всі місця, де особа перебуває під контролем держави. Дійдено до висновку, що законодавцю задля усунення неоднозначного розуміння та застосування на практиці законодавства України, слід на рівні законодавства передбачити поняття місця позбавлення волі та його ознаки за якими можливим було б встановлення установ, що належать до таких місць або ж чітко перечислити всі установи, що є місцями позбавлення волі, що, на нашу думку, є дещо неправильним, оскільки не призведе до системного розуміння цього поняття. Що стосується місць несвободи, то їх поняття суттєво відрізняється від поняття місць позбавлення волі та для його розуміння необхідно звернутися до першопочаткового джерела його впровадження у правове поле України.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • Руслан Сухораб, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

    аспірант

Посилання

Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання ООН; Протокол, Міжнародний документ від 18.12.2002.

Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.1997 № 776/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-вр (дата звернення: 20.05.2024)

Орел Ю. В. До питання визначення поняття «місця позбавлення волі». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ДДУВС. 2017.

Стаднік В. В. Виконання покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх: історико-правовий аспект. Публічне право. URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=97:pp-2019-34-11&catid=90&Itemid=483&lang=uk (дата звернення: 20.05.2024)

Кримінальний кодекс України. Кодекс України; Кодекс, Закон від 05.04.2001 № 2341-III.

Кримінально-виконавчий кодекс України. Кодекс України; Кодекс, Закон від 11.07.2003 № 1129-IV.

Кримінальний процесуальний кодекс України. Кодекс України; Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI.

Богатирьов А. І. Місця несвободи: поняття та сутність. Питання боротьби зі злочинністю. 2017. Випуск 33. С. 166-175.

Місця несвободи в Україні. Кол. авт. Харків: ХІСД, 2013. 224 с.

Святокум І. О. Реалізація рекомендацій національних та європейських правозахисних організацій у частині запровадження міжнародного досвіду поліцейської діяльності у сфері дотримання прав і свобод людини під час перебування в місцях несвободи: наук.-метод. рек. Харків. Харк. нац. ун-т. внутр. справ, 2019. 64 с.

Завантаження

Опубліковано

26.10.2024

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА. СУДОВА ЕКСПЕРТ

Як цитувати

Схожі статті

1-10 з 475

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.