ДОКТРИНОТВОРЕННЯ – СТАДІЯ ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОГО (ВЛАДНО-ВОЛЬОВОГО) УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ПОВЕДІНКОЮ СУБ’ЄКТІВ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

Сергій Кузнєцов

Анотація


У статті досліджено процес державного (владно-вольового) управління соціальною поведінкою суб’єктів суспільних відносин. Автор виходить з того, що кожний процес складається з декількох стадій, які відрізняються за змістом і механізмам, але, якщо мова йде про процес управління соціальною поведінкою, то слід мати на увазі, що цей процес проходить на двох рівнях: рівні суспільного (суспільно-свідомого) управління та рівні державного (владно-вольового) управління. Проаналізовано послідовність стадій, етапів та їх зміст, як складових процесу управління соціальною поведінкою суб’єктів суспільних відносин на рівні державного (владно-вольового) управління та визначення місця, ролі та змісту доктринотворення як стадії цього процесу, зокрема правової (морської) доктрини, що є результатом процесу, який також складається з певної послідовності етапів. Сформульовано авторське бачення змісту та використання термінів, якими позначаються певні поняття, що застосовуються у сфері, яку визначено для дослідження.


Ключові слова


управління соціальними процесами, державне (владно-вольове) управління соціальною поведінкою, державне правилотворення, державне упорядкування, державна правилосвідомість, державний припис, державний (владно-вольовий) вплив, доктринотворення

Повний текст:

PDF>Без заголовку

Посилання


Дудченко В. В. Источники права. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса: Фенікс, 2011. С. 111-128.

Кравченко С. П. Нормотворчество (правотворчество). Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса: Фенікс, 2011. С. 192–206.

Скакун О. Ф. Теорія права і держави : підручник. Київ : Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. 520 с.

Пархоменко Н. М. Джерела (форми) права. Теорія держави і права. Академічний курс / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. Київ : Юрінком Інтер, 2006. С. 334-353.

Жоль К. К. Философия и социология права. Київ: Юринком Интер, 2000. 480 с.

Оборотов Ю. Н. Современное право: принципы, свойства, постулаты. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса : Фенікс, 2011. С. 45–58.

Кузнєцов С. С. Морська доктрина України: вимір загальнотеоретичної юриспруденції. Правова держава. 2020. №37. С. 71-78.

Краткий словарь по социологии / под общ. ред. Д. М. Гвишиани, Н. И. Лапина; сост. Э. М. Коржева, Н.Ф. Наумова. Москва : Политиздат, 1989. 479 с.

Философский энциклопедический словарь / редкол.: С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. 2-е изд. Москва : Сов. энциклопедия, 1989. 815 с.

10. Алексеев С. С. Теория права. Москва: Издательство БЕК, 1994. 224 с.

Заєць А. П. Праворозуміння. Теорія держави і права. Академічний курс / за заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ : Юрінком Інтер, 2006. С. 225–263.

Пархоменко Н. М. Правотворчість та законотворчість. Теорія держави і права. Академічний курс / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ : Юрінком Інтер, 2006. С. 354–364.

Крестовская Н. Н. Возникновение права и основные теории его происхождения. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс. / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса: Фенікс, 2011. С. 14-23.

Оніщенко Н. М. Функції права. Теорія держави і права. Академічний курс. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ: Юрінком Інтер, 2006. С. 316 – 333.

Черданцева Т. З. Итальянско-русский словарь. Москва: Изд-во «Русский язык». 1976. 544 с.

Крестовская Н. Н. Понятие и виды социального регулирования. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса: Фенікс, 2011. С. 34-44.

Краткий словарь иностранных слов / под ред. И. В. Лехина и Ф. Н. Петрова. Москва : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1952. 488 с.

Російсько-український словник / у 3-х т. Т. 2. / під ред. С. І. Головащук, Л. А. Коробчинського, М. М. Пилинського. Київ: Головна ред. Української радянської енциклопедії, 1982. 924 с.

Дудченко В. В. Правовые нормы. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса: Фенікс, 2011. С. 98-110.

Тарахонич Т. І. Правове регулювання як особлива форма соціального регулювання. Теорія держави і права. Академічний курс / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ: Юрінком Інтер, 2006. С. 296–315.

Евдокимов В. А. Украина в условиях глобализации. Глобализация, государство, право, ХХI век. Москва, 2004. С. 57–58.

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Львів: Край, 2008. 224 с.

Черданцев А. Ф. Теория государства и права. Москва : Юрайт, 2001. 429 с.

Явич Л. С. Сущность права. Социально-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. 207 c.

Нерсесянц В. С. Право: многообразие определений и единство понятия. Советское государство и право. 1983. № 10. С. 26-35.

Зайчук О. В. Сутність і соціальне призначення права. Теорія держави і права. Академічний курс / за заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. Київ: Юрінком Інтер, 2006. С. 280-295.

Цвік М. В. Проблеми сучасного праворозуміння. Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петрушина. Харків: Право, 2008. С. 66–86.

Оборотов Ю. Н. Общетеоретическая юриспруденция как наука и учебная дисциплина. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс / под ред. Ю. Н. Оборотова. Одесса: Фенікс, 2011. С. 5–13.

Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс). Харьков: Эспада, 2005. 840 с.