ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН КОДИФІКОВАНИМИ ПРАВОВИМИ АКТАМИ В УКРАЇНІ ТА ДЕРЖАВАХ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Анотація

В науковій статті досліджуються особливості правового регулювання правового регулювання сімейних відносин кодифікованими правовими актами в Україні та державах Західної та Центральної Європи. Зокрема, визначено, що приватне право більшості держав Західної та Центральної Європи, в тому числі Французької республіки, ФРН, Чеської республіки, Угорщини, Румунії, Латвійської республіки, а також зокрема Грузії, представлено кодифікованими правовими актами — цивільними кодексами, на відміну від Республіки Польща, Республіки Сербія, Республіки Молдова, Республіки Білорусь та Російської Федерації, в яких сімейні відносини врегульовуються переважно сімейними кодексами, допускаючи субсидіарне регулювання окремих відносин цивільними кодексами. Зазначена обставина викликана відмінністю у розумінні сімейних відносин: у першому випадку вони розуміються як цивільні, а статус подружжя, батьків та дітей не вирізняється від правового статусу особи, допускаючи більш широке застосування диспозитивного методу правового регулювання, передусім більш широкий вибір договірного режиму подружжя; в другому випадку як сімейні – зважаючи на об’єктивну відмінність сімейних відносин від цивільних, спрямованість дій учасників сімейних відносин у першу чергу на реалізацію не майнових, а особистих немайнових прав та обов’язків, похідний характер майнових відносин, більш широке у зв’язку із необхідністю захисту інтересів сім’ї, материнства та дитинства застосування імперативного методу правового регулювання. У державах першої групи Цивільний кодекс є основним джерелом сімейного права, а в державах другої – спостерігається дуалізм у правовому регулюванні: ті сімейні відносини, які потребують особливого державного захисту врегульовуються сімейними кодексами або спеціальними законами, які передбачають обмежене застосування джерел, які містять соціально-правові приписи і, як правило, у тих сферах, які не врегульовані сімейними кодексами (законами) і де допускається диспозитивне регулювання (в таких випадках за відсутності відповідного договірного регулювання застосовуються норми Цивільного кодексу).