Завдання державної політики формування та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні

Анотація

Стаття присвячена дослідженню завдань державної політики формування  та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. У статті проаналізовано міжнародне та національне законодавство у досліджуваній сфері.

У статті автором надається авторське визначення завдань державної політики формування  та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю як наперед визначений комплекс рішень та дій суб’єктів владного впливу, спрямований на вирішення проблем соціальної захищеності осіб з інвалідністю. Поміж того, виокремлено серед основних загальновизнаних світовою спільнотою завдань соціальної захищеності осіб з інвалідністю, а саме виявлення, усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об’єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі — об’єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв’язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів — до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров’я; соціальному захисті; забезпечення виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; надання пристосованого житла; сприяння громадській діяльності.

 Автором акцентовано увагу на тому, що успадкована система соціального захисту осіб з інвалідністю значною мірою ґрунтується на медичній моделі інвалідності.  Окрім того, встановлено, що наразі актуалізується питання переходу від медичної моделі соціального захисту, і наразі пріоритетними завданнями соціальної захищеності осіб з інвалідністю є їх автономія та соціальна інклюзія; відхід від медичної моделі захисту; необхідність «транспонації» системи послуг для осіб з інвалідністю, спрямовуючи їх на самостійність та атомізованість індивідуума.