ПРАВО НА ПРАЦЮ ЯК СОЦІАЛЬНА ТА ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ

Анотація

У статті проаналізовано поняття «праця», що характеризується як властивість людини, індивідууму та забезпечує створення матеріальних і духовних цінностей. Зроблено акцент на тому, що праця як потреба людини задовольняє не лише інтереси окремої людини, але й соціуму та держави загалом. Встановлено, що природа та призначення праці, її роль у цивілізаційному процесі передбачають поєднання потреби у праці в творчому ключі, що збуджує людську діяльність і, відповідно, необхідність праці як джерела отримання засобів існування та ресурсного забезпечення людського капіталу.

Визначено, що право на працю як соціальна категорія розкривається через визначення її як основного способу самореалізації людини, яка таким чином виражає свій внутрішній потенціал.

Вказано, що свобода праці проявляється у потенційній можливості вибору громадянином сфери застосування своїх трудових здібностей, відповідно право на працю передбачає можливість такого вибору, а держава сприяє її реалізації.

Обґрунтовано, що право на працю як правова категорія свідчить про те, що зазначене право є законодавчо визначеною та гарантованою можливістю людини вступати у трудові правовідносини, здійснювати трудову діяльність з урахуванням міжнародних стандартів у сфері праці та мати метою задоволення потреб та інтересів працівників.