МАСОВІ ВБИВСТВА В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ТА РИЗИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЦИВІЛЬНИМ ОБІГОМ ЗБРОЇ

Анотація

У статті проаналізовано досвід різних країн та підготовку злочинців до масових вбивств. Зазначено, що масові вбивства можуть бути вчинені за допомогою різних засобів ураження. Окрім вогнепальної зброї це – ножи, аміачна селітра, хімічні засоби тощо. Легкий доступ до мережі Internet полегшує правопорушникам шлях до реалізації їх злочинних цілей. Масові вбивці не обирали своєю ціллю важкодоступні місця для терактів. Основними місцями терактів були зони в яких заборонено носіння, застосування вогнепальної зброї. До них відносяться: школи, дитячі розважальні центри, коледжі. В англомовному науковому співтоваристві ці зони називають - «gun free zone». Констатовано, що проблема з так званими «масшутінгами» (масовими розстрілами), не є унікальною особливістю Сполучених штатів Америки чи інших країн з ліберальним збройним законодавством. Спільні риси масових вбивств також були зазначені чеським вченим Олексієм  Анісіним, що робить цю проблему загрозою міжнародного характеру на рівні внутрішнього тероризму.

Особливу увагу в науковій роботі, приділено внутрішньо-правовій ситуації Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – країни, яка з середини 1990-х років веде послідовну політику щодо вилучення зброї з цивільного обігу. За посиланням на статистичні дані парламенту Великої Британії було виявлено тенденцію з ростом правопорушень із застосуванням холодної зброї протягом 13-річного періоду (2010-2023 роки). У 2024 році масове вбивство вчинене 17-річним Акселєм Муганвой Рудакубаном родом з Уельсу, підданим Сполученого Королівства, призвело до масових заворушень. Уряд Великобританії, екстрено зібрався для розгляду цієї ситуації, як питання що стосується національної безпеки.

Наведено позитивний досвід громадської організації й однойменної програми 4-H (США) в цивільній підготовці дітей та підлітків до застосовування вогнепальної зброї. Наведено внутрішню статистику, що спортивна вогнепальна стрільба в порівняні з контактними видами дитячого спорту, призводить до меншої кількості травм.

Актуалізована давня дискусія щодо правової невизначеності зі збройовим законодавством України, а саме відсутність закону про цивільну зброю та самозахист. Проаналізовано полярні позиції українських науковців щодо цивільного обігу пістолетів та револьверів. Підіймається питання щодо імплементації зброярської культури, курсів тактичної медицини та безпечного поводження зі зброєю в Україні.