Зміст та види джерел сімейного права, що діяло на українських землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню видів та особливостей джерел сімейного законодавства, що діяло на українських землях в період їх входження до складу Австро-Угорської імперії. Зокрема, визначено, що в цей час основним джерелом сімейного права був Галицький цивільний кодекс 1797 року, а в подальшому – Австрійське цивільне уложення 1811 року. Дана кодифікація, на відміну від аналогічних проектів кодифікацій цивільного та сімейного права на території Наддніпрянської України, не враховувала місцевих звичаїв (про що було безпосередньо зазначено у документі, застосування до правовідносин звичаїв та місцевих статутів була можлива лише у випадках, прямо передбачених Уложенням) і в цілому була частиною загальноєвропейського процесу здійснення реформування цивільного та сімейного законодавства, що розпочався з часу видання Кодексу Наполеона. Інші джерела сімейного права мали похідний характер, повинні були відповідати нормам Австрійського цивільного уложення або усувати пробіли у праві. Для даного періоду було характерне переважне становище чоловіка у шлюбі, обмеження батьківської влади лише часом неповноліття, чітке встановлення перешкод для укладення шлюбу і підстав недійсності шлюбу в законодавстві, договірний порядок встановлення правового режиму майна подружжя, а також розширенням прав позашлюбних дітей в частині забезпечення права на утримання з боку батька.