Інститут викривачів у запобіганні та протидії корупції в Україні
Ключові слова:
викривач, викривання, інститут викривачів, механізм протидії корупції, правове регулювання, антикорупційне законодавствоАнотація
У статті обґрунтовується важливість інституту викривачів, який повинен вплинути на стан виявлення корупції в Україні та допомогти антикорупційним органам у протидії проявам організованої злочинності та негативних корупційних дій чиновників. Також у статті запропоновано вважати, що інститут викривачів є запобіжним заходом, який ставить за мету не просто знизити рівень виникнення та поширення корупції у суспільстві, ай стати багатовекторним законом, який не буде обмежуватися тільки корупційною сферою. Тому щоб запобігти розповсюдженню, як систематичного та масштабного розкрадання, потрібно щоб у суспільства зародилася нетерпимість до проявів корупції у всіх сферах життя. Таким чином інформування антикорупційних органів, які здійснюють боротьбу із корупцією є важливою перевагою для держави. Окрім того суспільство повинне розуміти, що боротьба має бути не лише з окремими представниками вищої влади, ай не забувати про третіх осіб, які теж беруть участь у схемах незаконного збагачення. Тому досвід європейських країн повинен враховуватися при процесі реформування національного антикорупційного законодавства, адже у більшості країн світу були розроблені та ухвалені спеціальні закони для захисту викривачів.
Таким чином, Україна теж повинна вжити та забезпечити усіх заходів для захисту життя та здоров’я як викривача так і його рідних. Тому у статті наводяться пропозиції, які повинні повною мірою забезпечити діяльність інституту викривачів. Таким чином усі побоювання громадян бути викритими та підданими осуду серед інших повинні бути мінімізовані. Тож створення на постійній основі інформаційних кампаній, які будуть орієнтовані на різні соціальні групи та спрямовані на підвищення рівня співпраці влади та громадян повинні допомогти у реалізації антикорупційної політики. Таким чином, не слід забувати, що суспільство є рушійною силою, яке повинне усунути толерантне ставлення до корупції та допомогти у переході до нових форм співпраці, таких як діалог та партнерство.
Завантажити
Посилання
Батищева М.А. Служебные разоблачения в системе государственной службы: дисс. канд. социолог. наук: 22.00.08. Москва, 2015. 191 с.
Бенедик В.І. інститут викривачів в Україні: проблеми визначення поняття. Порівняльно-аналітичне право. 2015. №4. С. 212-215.
Василинчук В.І., Грибовський О.В. Міжнародні принципи захисту осіб, які надають допомогу із запобігання та протидії корупції. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2014. №4. С.223-232. URL: http//elar.naiau,kiev.ua/bitstream/123456789/677/1/21.pdf (дата звернення: 20.11.2019).
Гвоздецький В. Протидія «епідемії» corrumpere. Моменти [дод. до газети МВС України «Іменем Закону»]. 2015. №4 (5962). С. 10-11.
Косиця О.О. Викривач як суб’єкт протидії корупційним та іншим порушенням законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. №1. С. 133-136. URL:http://www.lsej.org.ua/1_2019/36.pdf (дата звернення: 22.11.2019).
Нестеренко О. Правовий захист викривальників (whistleblowers): теоретичні аспекти та конституційна необхідність. Право України. 2014. №12. С. 104-111.
Правовий захист викривачів / за заг. редакцією Нестеренка О.В., Шостко О.Ю. Харків: Видавництво «Права людини», 2016. 94 с.
Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 (дата звернення: 20.11.2019).
Тимченко О., Калітенко, О. Захист викривачів корупції: як це працює в Україні та світі? Радіо свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ 27118580.html (дата звернення: 22.11.2019).
Шостко О. Ю. Правовий захист викривачів корупційних правопорушень. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. №3. С.146-150.