ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Автор(и)

  • Лілія Паращук Тернопільський національний економічний університет
  • Анна Кучер Тернопільський національний економічний університет

Ключові слова:

представництво, представник, довіреність, комерційне представництво.

Анотація

У статті проаналізовано поняття, ознаки представництва як важливого процесуального засобу репрезентації та захисту інтересів сторін і інших учасників цивільного судочинства. Його суть полягає у процесуальній діяльності представника або повіреного, спрямованій на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, як сторони або третьої особи, що бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння суду у всебічному, повному і об’єктивному з’ясуванні обставин справи з метою постановлення законного і обґрунтованого рішення по справі. В об’єктивному значенні “право представництва” трактується як правовий інститут, тобто сукупність правових норм, що регулюють діяльність однієї особи (представника) від імені іншої  особи, яку він представляє. У суб’єктивному значенні “право представництва” є юридичною можливістю для представника  діяти від імені особи, яку він представляє, з безпосередніми юридичними наслідками для останньої. “Право представництва” (або “ право на представництво”) у суб’єктивному значенні ззовні виступає як повноваження представника діяти від імені особи, яку він представляє.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2003 р., № 40, стаття 356.

Бірюков І. А. Цивільне право України. Загальна частина. К. : Наук. думка, 2000. 304с.

Крупко П. Суб’єкти добровільного представництва за цивільним правом. Право України. 2002. № 5. С. 105–109.

Галабурда Н. А. Особливості змісту поняття представництва у цивільному праві України. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2012. Вип. 3. С. 21-27

Керимов С.Г. Деякі питання представництва малолітньої особи її опікуном. Держава і право: Зб. наук. праць. Вип. 29. К.: 2005. С. 452-457.

Керимов С.Г. Батьки як законні представники своїх дітей. Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. Вип. 25. Одеса, 2005. С. 266-270.

Цивільне право України. Загальна частина. К. : Юрінком Інтер, 2010. 973с.

Ромовська З. Українське цивільне право. Загальна частина: Академічний курс: підручник. К., 2013. 672с.

Про затвердження Положення про прийомну сім'ю: Постанова, Положення від 26.04.2002 № 565 / Офіційний вісник України. 2002. № 18. с. 19.

Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу: Постанова, Положення від 26.04.2002 № 564 / Офіційний вісник України. 2002. № 18. с. 12

Харитонов Є. О. Цивільне право України. К. : Істина, 2011. 808с.

Климовська І.Я. Поняття комерційного представництва. Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами IV Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 2007. Т. 1. С. 399-402.

Климовська І.Я. Суб’єкти комерційного представництва. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XIV регіональної науково-практичної конференції 6 лютого 2008 р. Львів, 2008. С. 148-150

Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України [Текст] : у 2 т. Т. 1. К. : Юрінком Інтер, 2008. 831с.

Завантаження

Опубліковано

07.11.2020

Номер

Розділ

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО І ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС. СІМЕЙНЕ ПРАВО. МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО. ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО. ГОСПОДАРСЬКО-ПРОЦЕСУ

Як цитувати

Паращук, Лілія, and Анна Кучер. “ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ”. Актуальні проблеми правознавства, vol. 1, no. 2, Nov. 2020, pp. 94-100, https://appj.wunu.edu.ua/index.php/appj/article/view/1004.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають