Соціокультурні засади концепції «живого права» Євгена Ерліха
Ключові слова:
соціологія права, живе право, правовий плюралізм, нормативність права, держава, соціальні спілки, суспільство, правова держава, антропологія праваАнотація
У статті аналізується новаторський підхід Є.Ерліха до розуміння права. Сьогодні ми можемо констатувати з достатніми підставами, що Є.Ерліх мислив право як соціокультурне, духовне за своєю суттю явище, створене спільними зусиллями соціуму. Є. Ерліх був із тих мислителів, які в епоху засилля юридично-позитивістської методології відстоювали принцип плюралізму в поглядах на витоки права, істину в праві, методологію його дослідження. Право в розумінні вченого постає як живе, складне, багатогранне явище, що тісно пов’язане з життєвими обставинами, визначається ними, акумулює в собі багатий світ людської культури.Завантажити
Посилання
Рябовол Л. Праворозуміння як наукова проблема: деякі тенденції сучасного етапу дослідження. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Випуск 1 (17). С. 17-22.
Кельман М. С. Методологія сучасного правознавства: становлення та основні напрями розвитку : автореф. дис. докт. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2013. 42 с.
Кістяківський Б.О. Вибране / Б.О. Кістяківський; [упоряд., передм. і приміт. Л.П.Депенчук; пер. з рос. Л.Г. Малишевської; редкол.: В.Ф. Жмир (голов. ред.) та ін]. Київ: Абрис, 1996. 398 с.
Козюбра М. І. Праворозуміння: плюралізм підходів і єдність поняття. Чи можливо це? Про українське право: часопис кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011-2012. Число VI-VII. С. 6-21.
Пацурківський П.С., Гаврилюк Р.О. Методологія правопізнання Євгена Ерліха: некласична парадигма. Науковий вісник Чернівецького університету. 2012. Випуск 628. Правознавство. С. 27-33.
Братасюк М. Г. Значення поглядів Є. Ерліха на особливості юридичного мислення в контексті правової культури постмодерну. Проблеми філософії права. 2005. Т.III. С. 152-156.
Антонов М. В. Ойген Эрлих: живое право против правового плюрализма? Правоведение. 2013. № 1 (306). С. 157‑181.
Бігун В.С. Євген Ерліх: життя і правознавча спадщина. Проблеми філософії права. 2005. № 1-2. С. 105-126.
Эрлих О. Основоположение социологии права / Пер. с нем. М. В.Антонова; под ред. В. Г. Графского, Ю. И. Гревцова. Санкт-Петербург: ООО «Университетский издательский консорциум». 2011. 704 с.
Серебренников Д.Е. Рецензия на книгу Эрлих О. Основоположение социологии права / Пер. с нем. М.В. Антонова; Под ред. В.Г. Графского, Ю.И.Гревцова. СПб.: ООО «Университетский издательский консорциум», 2011. Социологический журнал. 2020. Том 26. № 1. С. 183-189.
Кобан О.Г. Вчення Є. Ерліха про живе право: витребуваність сьогоденням. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. № 1. С. 22-24.
Фігун Н. І. Концепція «живого права» Євгена Ерліха. Правова система України в умовах європейської інтеграції: погляд студентської молоді. 2018. С.40-43.
Тревиньо А. Х. Актуальность классиков для современной социологии права: американский контекст. Правоведение. 2013. № 5 (310). С. 26-47.
Антонов М. Ойген Ерліх про закон і правосуддя. Філософія права і загальна теорія права. 2012. № 2. С. 356-368.
Шапенко Л. О., Кириченко В. В. Концепція «живого права» Є. Ерліха у вимірі сучасного праворозуміння. Держава та регіони. 2019. № 1. С. 125-130.
