Ліцензування та авторське право
Журнал «Актуальні проблеми правознавства» практикує політику відкритого доступу, тому всі матеріали надані для користувачів безкоштовно. Користувачі мають можливість читати, завантажувати, робити посилання на повні тексти статей з обов'язковим зазначенням їх авторства.
Користувачам заборонено:
- використовувати матеріали в комерційних цілях;
- розповсюджувати «похідні матеріали», створені в результаті обробки, перефразування або на основі матеріалів, опублікованих у журналі.
Редакційна політика щодо авторства статей, врегулювання спорів між співавторами, авторами та редакцією, насамперед визначається принципами та підходами COPE («How to handle authorship disputes: a guide for new researchers», https://publicationethics.org/guidance/guideline/how-handle-authorship-disputes-guide-new-researchers) та рекомендаціями WAME («Recommendations on Publication Ethics Policies for Medical Journals», https://wame.org/recommendations-on-publication-ethics-policies-for-medical-journals)
Авторство передбачає відповідальність за опубліковану роботу. Тому учасники дослідницького процесу, які зробили значний інтелектуальний внесок у статтю, вважаються співавторами. Згідно з рекомендаціями WAME, до них належать особи, які:
- зробили значний внесок у концепцію або дизайн роботи, збір, аналіз та/або інтерпретацію даних;
- брали участь у підготовці роботи або її критичному огляді на предмет важливого інтелектуального змісту;
- брали участь в остаточному затвердженні версії для публікації;
- погодилися нести відповідальність за всі аспекти роботи, готовність належним чином аналізувати та вирішувати питання, пов'язані з точністю або цілісністю будь-якої частини роботи.
Осіб, які не відповідають вказаним критеріям, але допомогли у дослідженні, можна відзначити та перерахувати в посторінкових зносках до статті, вказавши внесок, зроблений під час дослідження або її написання.
Кількість співавторів обмежена – не більше п'яти.
Якщо співавтора видаляють або додають до списку співавторів після подання, від усіх співавторів, зазначених спочатку, та від співавтора, якого потрібно видалити або додати, вимагаються пояснення та підписана заява про згоду, що підтверджує запитувану зміну. Співавторів не можна додавати після прийняття рукопису або на коректурі.
Співавтор-комунікатор несе відповідальність за зміст листування між авторами та журналом, своєчасність відповіді на звернення редакції, а також за забезпечення того, щоб усі співавтори погодилися:
- бути співавторами та бути вказаними в порядку, визначеному співавтором, що подає рукопис;
- прочитати та схвалити поданий до журналу рукопис;
- заявити про будь-які конфлікти інтересів та фінансування.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- автори залишають за собою право на авторство своїх творів і дозволяють іншим вільно розповсюджувати опубліковані твори з обов'язковим посиланням на автора(-ів) оригінального твору.
- автори можуть поширювати всі версії статті на різних веб-ресурсах.
Автори зобов’язані надавати достовірні цитати та бібліографічні посилання відповідно до вимог наукового видання. Будь-які матеріали, що захищені авторським правом, можуть відтворюватися у статтях тільки з письмового дозволу правовласника. Автори повинні мати письмовий дозвіл від власника авторських прав на відтворення рисунків і таблиць, за винятком випадків, що передбачають їх вільне використання на умовах відповідних ліцензій. Автори повинні гарантувати, що їхні роботи оригінальні й належить їм, що отримані наукові результати нові й не були раніше опубліковані (частково або в повному обсязі) і що не укладена жодна інша угода на публікацію роботи чи її частини.
Рукопис не повинен знаходитися на розгляді в іншій редакції.
Автори на підтримку висновків дослідження не повинні вдаватися до жодної фабрикації даних чи маніпуляцій із ними (включаючи зображення). Фабрикація, фальсифікація або вибіркове подання даних з метою введення в оману наукової спільноти є неетичними. Запозичення чужих даних чи результатів дослідження є неетичним та неправомірним.
Кожен випуск не може містити більше однієї статті одного автора (у тому числі співавтора).




