ПОЗИТИВНЕ (ДЕРЖАВНЕ) ПРАВО ЯК ВИСЛІД ПРИРОДНИХ НЕВІДЧУЖУВАНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
Ключові слова:
позитивне право, природне право, невідчужувані права людини, легізм, природно-правова парадигма, юснатуралізм, антропологічно-аксіологічний підхід, законодавство, правова доктрина, верховенство праваАнотація
У статті розкривається проблема співвідношення позитивного (державного) права та природних невідчужуваних прав людини. Наголошено, що розгляд даної проблеми неможливий поза зверненням до основних типів праворозуміння. Показано, що з позицій легістської доктрини, де ключовим принципом є принцип тотожності права та закону, стверджується монополізм держави і закону в праві, розрізнення права та закону стає неможливим. На противагу цьому підходу, в контексті природно-правової парадигми можливе розмежування права та закону, стверджується первинність і визначальність людини і права стосовно держави і закону. Доведено, що державне право є вислідом природних невідчужуваних прав людини.
Завантажити
Посилання
Головатий С. П. Верховенство права : монографія : у 3-х книгах К. : Фенікс, 2006. Кн. 1: Від ідеї до доктрини. С.621-624.
Головатий С. П. Верховенство права: Монографія: У трьох книгах. К.: «Фенікс», 2006. Кн. 2: Від доктрини – до принципу. С.625 – 1276.
Градова В. Ідея верховенства права в українській правовій традиції. Дис. …к.ю.н.: 12.00.12. Київ. 2013. 247 с.
Грищук О. В. Людська гідність в праві: філософський аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : 12.00.12. Харків, 2008. 38 с.
Голоскоков Л. В. Правовые доктрины: от древнего мира до информационной епохи. М: Научный мир, 2003. 317 с.
Братасюк В. Дієздатність людини як суб’єкта права крізь призму основних типів праворозуміння. Порівняльно-аналітичне право. 2018. №3. С.341-344.
Козюбра М. Принципи права: методологічні підходи до розуміння природи та класифікації в умовах сучасних глобалізаційних трансформацій. Право України. 2017. № 11. С. 142–164.
Костенко О.Соціальний натуралізм. Про соціальну природу та її закони. Івано-Франківськ: Петраш К.Т. 2019. 72 с.
Погге Т. Права людини як моральні вимоги до глобальних інституцій. Філософія прав людини / За редакції Штефана Госепата та Георга Ломанна. Друге видання. Київ: Ніка-Центр, 2012. 317 с. C. 282 –301.
Нерсесянц В. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. Москва: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. 282 с.
Whitman J. Western legal imperialism: thinking about the deep historical roots. Theoretical inquires in law. 2008. Vol. 10. № 2. P. 305–332.
Дайсі А. Вступ до вчення про право конституції. Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права. Київ : Книги для бізнесу, 2008. С. 511–528.
Братасюк М.Г. Антропоцентрична теорія права. Київ, 2010. 295 с.
Верховенство права: традиція доктрини і потенціал практики / М. Патей-Братасюк, В. Гвоздецький, О. Мурашин та ін. за заг. ред. М. Патей-Братасюк: монографія. К.: Вид-во Європейського університету, 2010. 536 с.
Братасюк М., Росоляк О. Співвідношення принципу верховенства права та принципу законності. Актуальні проблеми правознавства. 2018. Випуск 1 (13). С. 11–17.
Братасюк М.Г. Homo sovieticus як соціальний тип людини (за творчістю С.Алексієвич). Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Серія Філософські науки. 2018. Вип. 20. С. 47-58.
Алексі Р. Існування прав людини. Право України. 2011. № 8. С. 121–130.
Братасюк В.М. Правосуб’єктність індивіда в легістській доктрині. Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія: Право. 2018. №3 (61). С. 196-200.
