МІЖНАРОДНА ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: БЮРОКРАТИЧНІ ПЕРЕПОНИ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ

Анотація

У статті досліджено сучасний стан залучення та використання міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) в Україні в умовах воєнного стану, спричиненого агресією росії, що триває з 2014 року, та повномасштабним вторгненням 2022 року. МТД розглядається як ключовий інструмент підтримки обороноздатності, економічної стабільності та підготовки до післявоєнної відбудови, що включає фінансові ресурси, військову техніку, технології та гуманітарну допомогу.

Особливу увагу приділено аналізу бюрократичних перепон, які знижують ефективність МТД, зокрема термінологічній неузгодженості між МТД і міжнародною військовою допомогою (далі – МВД), неузгодженості нормативно-правової бази, складності процедур реєстрації та акредитації, недостатньому контролю й моніторингу, а також обмеженій координації з партнерами з розвитку. Методи дослідження включають діалектичний підхід для виявлення суперечностей, системно-структурний аналіз системи МТД, порівняльний метод для зіставлення міжнародного досвіду та аналіз нормативних актів, таких як Постанова КМУ від 15 лютого 2002 р. № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Постанова № 153) та  Постанова КМУ від 13 лютого 2024 р. № 168 «Про затвердження Порядку організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, інших державних органів щодо залучення, отримання, передачі, обліку, моніторингу та контролю за використанням міжнародної військової допомоги для задоволення потреб сил безпеки і сил оборони у період воєнного стану» (далі – Постанова № 168).

Результати свідчать, що чинна система залучення МТД не відповідає викликам воєнного часу: багатоступеневі процедури, як-от реєстрація проєктів у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, можуть тривати тижні, що критично впливає на оперативність постачання озброєння. Значно ускладнює координацію термінологічна плутанина між МТД і МВД. Пропонується комплексне реформування: гармонізація нормативної бази шляхом інтеграції Постанов № 153 і № 168, спрощення процедури реєстрації до 3 –5 днів, впровадження електронного порталу, розробка уніфікованих критеріїв контролю та створення секторальної робочої групи за участю донорів. Обговорено адаптацію міжнародних стандартів до українських реалій на прикладі Паризької декларації. Результати підкреслюють необхідність політичної волі для реалізації реформ, що сприятиме перемозі у війні та відбудові країни.