ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИХ ПРАВ У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ

Анотація

Актуальність теми визначається ключовою роллю захисту зобов’язальних прав у забезпеченні верховенства права, законності та балансу між приватними і публічними інтересами в демократичному суспільстві. Особливе значення має практика ЄСПЛ, яка, інтерпретуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, формує сучасні стандарти захисту зобов’язальних прав, визнаючи їх як складову поняття «майна» за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Метою дослідження є з’ясування особливостей тлумачення поняття «майно» у практиці ЄСПЛ за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема в аспекті зобов’язальних правовідносин, із акцентом на доктрину легітимного очікування, критеріїв допустимого втручання держави та вимоги до ефективного судового захисту, які формують європейські стандарти захисту зобов’язальних прав у практиці ЄСПЛ.

Результати дослідження засвідчують, що ЄСПЛ застосовує функціональний підхід до поняття «майна», виокремлюючи критерії законності, легітимності мети та справедливого балансу при оцінці втручання держави у приватноправову сферу. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у практиці ЄСПЛ сформовано автономне поняття «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яке охоплює не лише класичні речові права, а й зобов’язальні вимоги, які ґрунтуються на легітимних очікуваннях.

Особливу увагу приділено концепції «легітимного очікування», яка розширює межі захисту майнових прав на договірні зобов’язання та інші зобов’язальні вимоги. Така позиція дозволяє поширювати гарантії Конвенції на сферу договірних зобов’язань, пенсійного забезпечення, виплат за рішеннями судів, відшкодування збитків тощо.

У статті підкреслюється, що реалізація європейських стандартів передбачає не лише уникнення необґрунтованого втручання, а й забезпечення ефективних засобів юридичного захисту зобов’язальних прав. Вважаємо, що в Україні ці стандарти повинні бути впроваджені через узгодження національного законодавства з положеннями Конвенції та усталеною практикою ЄСПЛ, а також через належне тлумачення судами понять «майно», «легітимне очікування» та «ефективний засіб юридичного захисту».