РОЛЬ ПРОСОДИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГОЛОСУ  У СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗАХ ВІДЕО-, ЗВУКОЗАПИСУ

Анна Черниш

Автор(и)

Анна Черниш Сумський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України https://orcid.org/0000-0001-6183-7312

Ключові слова:

просодія, просодичні характеристики, голос, мовлення, комунікативний акт

Анотація

У статті розглянуто роль просодичних характеристик голосу у процесі проведення судових експертиз із дослідження голосу й усного мовлення у відео-, звукозаписах. Зазначено, що система просодичних характеристик вимагає обізнаності експерта в особливостях артикуляції звуків, психофізіологічних процесах утворення мовлення, лінгвістичних явищах мови.

Мета статті – охарактеризувати систему просодичних параметрів голосу та означити їхню роль в експертизі відео-, звукозапису.

Методологічну основу дослідження складає система загальноприйнятих і вузькопрофільних методів і підходів. Використовувалися як загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення тощо), так і лінгвометодологія (системно-структурний, когнітивно-дискурсивний підходи).

Просодичні характеристики голосу усутнюють процес ідентифікації голосу й усного мовлення, позаяк виражають ознаки індивідуального стилю мовця, особливості його вимови, алгоритми утворення мовленнєвих конструкцій тощо. Встановлено, що просодія відіграє важливе значення у комунікативному акті, слугуючи показником мовленнєвих інтенцій, емоційних настроїв, змістових потенціалів. Просодія виражає спектр ритміко-інтонаційних ознак усного мовлення, доповнює невербальне мовлення, сприяє ідентифікаційним процесам мовця. Ідентифікаційні процедури верифікації мовця технічними й мовознавчими методами передбачають аналіз голосу й усного мовлення, відображаючи алгоритми і схеми створення голосових та слухових лінійок. У судовій експертизі відео-, звукозапису просодія виступає фактором лінгвістичної упізнаваності мовця, відображаючи базові параметри голосу – інтонацію, висоту, ритм, мелодику, наголос, темп, гучність, тембр, паузу тощо. Доведено, що просодичні характеристики вагомо впливають на спосіб донесення певної інформації, що корегується й специфікується саме завдяки інтонаційним характеристикам, гучності, темпу, висоті мовлення тощо.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Анна Черниш, Сумський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

доктор філологічних наук,

судовий експерт

Посилання

1. Боряк О.В. Інтонація та просодія: лінгвістичний аспект понять. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2010. № 4 (6). С. 385–394.

2. Вербич Н. Просодичні засоби вираження комунікативної настанови «переконання» в українському монологічному тексті. На хвилях мови. Аллі Йосипівні Багмут / Ін-т укр. мови НАН України: упорядн.:

О. С. Іщенко. Київ : КММ, 2011. 280 с.

3. Корнєлаєва Є. Просодичні особливості публічної мови (на матеріалі виступів британських парламентарів). Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14. Т. 1. С. 138–143.

4. Cohn M., Ferenc B., Zellou G. (2022). Acoustic-phonetic properties of Siri- and human-directed speech. Journal of Phonetics. Volume 90, January. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S009544702100098X?via%3Dihub (дата звернення: 25.08.2025)

5. Eckert P. Three waves of variation study: The emergence of meaning in the study of sociolinguistic variation. Annual Review of Anthropology. 2012. Iss. 41, p. 87–100.

6. Fairclough L. Towards Methodological and Theoretical Synergies between Forensic Phonetics and Third Wave Sociophonetics. Modern Languages Open. 2013, Iss. (1): 8. P. 1–14.

7. Harris М., Gries S., Miglio V. Prosody and its application to forensic linguistics. Linguistic evidence in security, law and intelligence. 2014. Iss. 2 (2). P. 11–29.

8. Hirst D. Speech Prosody: From Acoustics to Interpretation. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. 2004.

9. Hirst D. J. Form and function in the representation of speech prosody. Speech Communication. 2005. 46 (3–4), 334–347. https://doi.org/10.1016/j.specom.2005.02.020 (дата звернення 22.08.2025)

10. Hirst D. Empirical models of tone, rhythm and intonation for the analysis of speech prosody. In D. Gibbon, D. J. Hirst, N. Campbell (Eds.), Rhythm, Melody and Harmony in Speech. Studies in Hounour of Wiktor Jassem. 2012. P. 23–33.

11. Kendall T., Farrington C. The Corpus of Regional African American Language. 2021. URL: https://www.slrb.net/CORAAL.html (дата звернення 22.09.2025)

12. Krivokapic J. Prosody in Articulatory Phonology. In : S. Shattuck-Hufnagel, J. Barnes (Eds.). Prosodic Theory and Practice. MIT Press. 2022. Р.213–246.

13. Sinha S. Forensic Linguistics and Forensic Phonetics: An Introduction. International Journal of Interdisciplinary and Multidisciplinary Studies (IJIMS). 2015. Vol 2. No.6. Р.153–157.

14. Sundberg J. Expressivity in singing: A review of some recent investigations. Logopedics Phoniatrics Vocology. 1998. Vol. 23. Pp.121–127.

15. Xu Y. Prosody, tone, and intonation. Іn : The Routledge handbook of phonetics, 2019. Abingdon, Oxon; New York, NY: Routledge. P. 314–356.

16. Yanushevskaya I., Gobl C., Ní Chasaide A. Voice quality in affect cueing: does loudness matter? Front. Psychol. 2013. Vol. 4, art. 335. URL: file:///C:/Users/SM-DSIT-9955V/Downloads/fpsyg-04-00335.pdf (дата звернення 18.08.2025)