СИСТЕМНА МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНЦІЙНОГО РОЗМЕЖУВАННЯ МІЖ ОРГАНАМИ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ПІД ЧАС ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Ключові слова:
компетенційне розмежування, публічна влада, воєнний стан, делегування повноважень, державне управління, адміністративно-правове регулюванняАнотація
У статті досліджено теоретико-правові та організаційні засади компетенційного розмежування органів публічної влади в умовах воєнного стану. Метою дослідження є розробка системної моделі компетенційного розмежування між органами публічної влади під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, яка забезпечує ефективну взаємодію інституцій різних рівнів і типів, мінімізує дублювання повноважень і підвищує правову визначеність у кризових умовах. Розроблено системну модель компетенційного розмежування, яка включає нормативний, інституційний, процедурний, комунікаційний і контрольно-оціночний блоки, інтегровані у вертикальну структуру управління (національний, галузевий, регіональний, місцевий та оперативно-тактичний рівні). Модель ґрунтується на принципах адміністративно-правового регулювання та забезпечує динамічне делегування та перерозподіл повноважень, що підвищує ефективність управління, узгодженість дій та адаптивність державного апарату до кризових ситуацій. Зроблено висновок, що запропонована модель може слугувати практичним інструментом модернізації системи публічного управління, сприяючи підвищенню його прозорості, гнучкості й результативності в умовах воєнного стану та інших надзвичайних ситуацій.
Завантажити
Посилання
1. Бальцій Ю. Ю. Щодо теорії розмежування компетенцій місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 4. С. 120-125.
2. Георгієвський Ю. До питання визначення критеріїв розмежування компетенції органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Журнал Віче. 2014. №14. https://veche.kiev.ua/journal/4279/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 15.09.2025).
3. Жадан Є. В. Співвідношення компетенцій суб’єктів адміністративно-правового механізму забезпечення цілей сталого розвитку у сфері охорони довкілля на регіональному рівні. Київський часопис права. 2024. № 1. С. 154–159.
4. Карпа М. І. Компетенційний підхід до розвитку публічної служби: концептуальні аспекти. Ефективність державного управління. 2017. № 53. С. 143–153.
5. Кіцак Т. Компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування: концептуальні основи. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2023. №6. С. 82–89.
6. Ковальчук М. М. Потенціал систем державного управління та інституційна спроможність держави: порівняльний аналіз України та США. Журнал «Актуальні проблеми інноваційної економіки та права». 2024. №2. С.10-15.
7. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення 15.09.2025).
8. Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 12 трав. 2015 р. № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 (дата звернення – 25.09.2025).
9. Самойлов А. Історичний досвід розподілу компетенцій органів місцевого самоврядування та органів державної влади в Україні. Аспекти публічного управління. 2025. № 13 (1), С. 42-52.
10. Хомишин І.Ю. Публічна служба в умовах війни. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 3. С. 308-312.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.




