ЕМАНСИПАЦІЯ ТА ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ЕМАНСИПОВАНОЮ ОСОБОЮ, ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Анотація

Наукова публікація присвячена дослідженню емансипації та відшкодування шкоди, завданої емансипованою особою, за цивільним законодавством України. Актуальність дослідження зумовлена наявністю ряду недоліків у правовому регулюванні емансипації, відсутністю чітких критеріїв розмежування цивільної відповідальності емансипованих та неемансипованих неповнолітніх осіб, а також необхідністю вдосконалення законодавчих положень ЦК України у контексті рекодифікаційних процесів у сфері приватного права.

Метою статті є дослідження емансипації та відшкодування шкоди, завданої емансипованою особою, за цивільним законодавством України на підставі аналізу доктринальних джерел та судової практики.

При написанні наукової статті використано як загальнонаукові, так і спеціально-правові методи наукового пізнання, серед яких: філософсько-діалектичний метод,  порівняльно-правовий метод, системний метод, метод правового аналізу, діалектичний метод, метод правового прогнозування, метод моделювання.

У статті проаналізовано правову природу емансипації як інституту дострокового набуття повної цивільної дієздатності, досліджено підстави емансипації за чинним законодавством України, виявлено колізії та прогалини у процедурних механізмах надання повної цивільної дієздатності неповнолітнім особам. Вивчено правове регулювання емансипації за законодавством окремих європейських країн, зокрема Франції, Німеччини та Нідерландів, що дозволило виявити різноманітність законодавчих підходів до регулювання цього інституту. Особливу увагу приділено дослідженню відшкодування шкоди, завданої емансипованою особою. Обґрунтовано необхідність диференціації відповідальності батьків, усиновлювачів або піклувальників залежно від способу надання емансипації та наявності їхньої згоди на набуття неповнолітнім повної цивільної дієздатності. Доведено, що емансипація без згоди законних представників має виключати їхню субсидіарну відповідальність за шкоду, завдану емансипованою особою. Запропоновано концептуальні напрями системної модернізації законодавчого регулювання інституту емансипації, включаючи структурне реформування статті 35 Цивільного кодексу України, доповнення норм про деліктну відповідальність положеннями щодо звільнення законних представників від субсидіарної відповідальності у визначених випадках. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для вдосконалення цивільного та цивільного процесуального законодавства України, формування єдиної правозастосовної практики у справах про емансипацію та відшкодування шкоди, завданої емансипованими особами.