ПЕРСПЕКТИВИ ЗАКОНОДАВЧОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ СФЕРИ ДЕРЖАВНОЇ ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу проєкту Кодексу України про захист державності, незалежності та статус захисників держави (реєстр. № 14265-1). Актуальність дослідження зумовлена зростанням чисельності ветеранів
ветеранок війни в умовах збройної агресії проти України та необхідністю створення ефективного нормативно-правового механізму забезпечення їх правового статусу і соціального та правового захисту. Наголошено, що законодавча база є основою публічного адміністрування у сфері ветеранської політики у зв’язку з тим, що нею визначаються ключові гарантії, механізми підтримки та підходи до оцінки внеску ветеранів/ветеранок у захист держави. У роботі здійснено критичний аналіз концептуальних засад і змісту проєкту Кодексу № 14265-1. Обґрунтовано дискусійність кодифікації державної ветеранської політики як однорідної сфери суспільних відносин, що суперечить сутності кодифікації. Виявлено низку недоліків, зокрема надмірну деталізацію положень, які мають регулюватися підзаконними актами, наявність правової невизначеності, невідповідність вимогам нормопроєктувальної техніки та нечіткість формулювань. Проаналізовано проблемні аспекти визначення правового статусу ветеранів і членів їх сімей, обмеження чинних соціальних гарантій, запровадження трирічного «періоду відновлення», а також звуження обсягу державних зобов’язань щодо забезпечення прав ветеранів. Особливу увагу приділено ризикам дискримінаційного підходу до надання державної підтримки залежно від фінансово-майнового стану, виключенню окремих категорій осіб із системи ветеранської політики тощо. Зроблено висновок, що проєкт Кодексу № 14265-1 у запропонованій редакції не забезпечує належного рівня правового захисту ветеранів та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням принципів правової визначеності, стабільності законодавства та гарантування державою прав ветеранів/ветеранок.