ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УЗУФРУКТА В ЗАКОНОДАВСТВІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

Анотація

Інститут узуфрукта, сформований ще римськими юристами, має значний вплив на розвиток сучасного речового права. Для його належного впровадження та розвитку в Україні ключового значення набуває ґрунтовний аналіз цивільно-правових систем європейських країн, які рецепіювали цей інститут та мають тривалу практику його ефективного застосування у регулюванні майнових відносин. До таких країн насамперед належать  Німеччина та Франція, цивільне законодавство яких містить розгорнуте та системне регулювання права узуфрукта. У статті розкриваються основні положення права узуфрукта за Французьким цивільним кодексом та Німецьким цивільним уложенням, зокрема: поняття узуфрукта, підстави його виникнення та припинення, права та обов’язки узуфруктуарія і власника майна. Акцентовано на спільних та відмінних рисах у його регулюванні. Крім того, здійснено порівняння окремих аспектів узуфрукта за цивільним законодавством Італії та Польщі.

Мета дослідження полягає у вивченні особливостей правового регулювання узуфрукта в законодавстві європейських країн.

Під час дослідження використано порівняльно-правовий, формально-юридичний та системно-структурний методи.

Зроблено висновок, що, незважаючи на відмінності, характерні для конкретних правових систем, в цілому спостерігається єдиний підхід до правової природи узуфрукта. Підтверджується загальне правило, що право узуфрукта можливе лише у випадку користування річчю із збереженням її сутності. Під час користування допускаються зміни стану майна, які не впливають на можливість його повернення у попередній стан після припинення узуфрукта. Звертається увага на те, що у французькому та німецькому цивільних законодавствах, попри широкий перелік правомочностей узуфруктуарія, користування майном «як сам власник», останній під час дії узуфрукта не стає власником майна, а залишається користувачем чужим майном. Подібний підхід спостерігається і в інших європейських правових системах, зокрема у Цивільному кодексі Італії та Цивільному кодексі Польщі.