ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТИТУТІВ АРБІТРАЖУ ТА НЕСПРОМОЖНОСТІ З МЕТОЮ ЗАХИСТУ ПРАВ КРЕДИТОРІВ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ-БОРЖНИКІВ

Анотація

Право чи інтерес заінтересованої особи-кредитора мають бути захищені господарським судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення боржником-товариством та спричиненим цими діяннями наслідками.

Метою статті є дослідження проблемних аспектів застосування інститутів арбітражу та неспроможності з метою захисту прав кредиторів товариств з обмеженою відповідальністю-боржників.

У роботі застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: системно-структурний  аналіз  для  дослідження  механізмів  захисту кредиторів неспроможних товариств; порівняльно-правовий метод для аналізу процесуального інструментарію реалізації кредитором права на захист майнових прав за умови неналежного виконання грошового обов’язку неплатоспроможним суб’єктом господарювання, а саме позовного провадження через використання арбітражного застереження та судових процедур банкрутства щодо товариства-боржника; метод узагальнення судової практики у спірних правовідносинах.

Результати дослідження. Автором констатовано, що  господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство неспроможного суб’єкта господарювання, позбавлений належного та достатнього законодавчо обумовленого правового механізму з метою забезпечення повного та всебічного дослідження всіх обставин, зазначених у заяві ініціюючого кредитора та відзиві товариства-боржника, враховуючи допустимість, достовірність та достатність доказів, наданих учасниками справи, на підтвердження або спростування своїх вимог та заперечень. Дана прогалина у конкурсному законодавстві зумовлює досить часто у практичному аспекті неможливість належного та ефективного захисту законних прав та інтересів кредиторів. Автором встановлено, що у позовному провадженні вирішується спір між учасниками правовідносин (кредитором та товариством-боржником), а у справі про банкрутство – господарський суд здійснює перевірку та контроль обгрунтованості майнових (грошових) вимог кредитора до товариства-боржника. Якщо існує спір про право, то дана обставина виключає постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, у результаті чого державний суд відмовляє у задоволенні вимог заявника. Констатовано, що в подальшому ініціюючий кредитор може використати з метою захисту своїх прав процесуальний механізм арбітражного застереження. Автором запропоновано повернутися у правозастосуванні до висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо законності та обгрунтованості розгляду місцевими та апеляційними господарськими судами справ по суті спору поряд із забезпеченням відповідними судовими органами належного дослідження обставин дійсності, чинності та виконуваності третейських угод.