ЗАКОНОДАВЧІ ОБМЕЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА В МЕЖАХ САНКЦІЙНИХ ПРОЦЕДУР

Анотація

У статті досліджено правові та практичні аспекти обмеження управління корпоративними правами учасників господарських товариств у межах санкційних процедур, зокрема при застосуванні санкцій у вигляді блокування активів та стягнення активів у дохід держави. Розкрито зміст і правову природу цих санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» та проаналізовано їх вплив на реалізацію корпоративних прав учасників товариств.

Встановлено, що блокування активів має тимчасовий характер і спрямоване на обмеження розпорядження майновими правами, не позбавляючи суб’єкта права власності. Натомість санкція стягнення активів у дохід держави є спеціальною формою примусового відчуження майна, яка призводить до припинення корпоративних прав підсанкційної особи та переходу їх у власність держави. У таких випадках держава через уповноважений орган набуває статусу учасника товариства та здійснює управління корпоративними правами.

Проаналізовано судову практику Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкцій цього виду, де визначено критерії встановлення прямого та опосередкованого контролю підсанкційних осіб над корпоративними структурами. Виявлено, що відсутність чітких законодавчих ознак опосередкованого впливу створює ризик надмірного втручання у корпоративне управління та можливого порушення балансу між інтересами держави й правами непідсанкційних учасників.

Автор обґрунтовує необхідність системного вдосконалення законодавства про санкції з метою узгодження процедур стягнення активів з врахуванням інтересів непідсанкційних учасників господарського товариства. Запропоновано встановити чіткий порядок передачі корпоративних прав у державне управління, запровадити механізм захисту прав непідсанкційних учасників і забезпечити дотримання принципу пропорційності втручання у право власності відповідно до практики ЄСПЛ.