ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОПИТУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті розглядаються процесуальні  аспекти використання результатів допиту як джерела доказів у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Проаналізовано чинне законодавство на основі якого здійснюється допит свідків, потерпілих, підозрюваних, військовополонених та осіб зі суміжним статусом, із урахуванням умов збройного конфлікту з дотриманням конституційних прав і свобод допитуваних осіб. Досліджено актуальні проблеми допустимості показань, отриманих у надзвичайних ситуаціях, впливу психоемоційного стану допитуваних та недотримання процесуальних гарантій, а також морального тиску, який обмежує права та свободи.

Обгрунтовано особливості допиту у кримінальних провадженнях, пов’язаних із злочинами проти основ національної безпеки, зокрема державної зради, колабораційної діяльності, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Однак характерною особливістю є те, що такі провадження характеризуються не лише високою правовою складністю, а й сильним емоційним забарвленням, що суттєво впливає на поведінку як допитуваних, так і слідчих. Підкреслено необхідність адаптації слідчих тактик до умов збройного конфлікту, запровадження спеціальних методик роботи з особами, які перебувають у стані посттравматичного стресу, та забезпечення належного супроводу з боку адвокатів, психологів і медичних працівників.

Значну увагу приділено міжнародно-правовим аспектам, включаючи дотримання норм Женевських конвенцій, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також стандартів Міжнародного кримінального суду щодо допустимості доказів. Доведено важливість суворого дотримання принципів законності, гуманізму та верховенства права як засад, без яких неможливо забезпечити легітимність результатів допиту в національному та міжнародному вимірах.