ПЛЮРАЛІЗМ СУЧАСНОГО ПРАВОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ
Ключові слова:
праворозуміння, плюралізм, європейська правова традиція, верховенство права, конституціоналізм, правова культура, права людиниАнотація
У статті досліджуються особливості сучасного плюралізму праворозуміння в контексті європейської правової традиції та трансформації юридичної науки. Актуальність теми зумовлена кризою класичного правового позитивізму, інтенсифікацією глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розвитком міжнародного та наднаціонального права, а також необхідністю переосмислення права як багатовимірного соціокультурного феномена. Сучасне право дедалі більше виходить за межі суто нормативного підходу та розглядається через аксіологічний, антропологічний, комунікативний і культурний виміри. Особливого значення набуває європейська правова традиція, яка сформувала унікальний тип праворозуміння, заснований на верховенстві права, правах людини, демократії, свободі, справедливості та людській гідності.
Метою статті є розкриття сутності сучасного правового плюралізму та визначення ролі європейської правової традиції у формуванні багатовимірного праворозуміння. Методологічну основу дослідження становлять філософсько-правовий, аксіологічний, системний та історико-правовий методи, що дозволили комплексно проаналізувати розвиток сучасної правової думки та особливості європейського правового простору.
У результаті дослідження встановлено, що плюралізм праворозуміння є закономірним наслідком розвитку посткласичної юридичної науки та інтеграційних процесів у Європі. Доведено, що європейська правова культура формує особливий правовий простір, у якому взаємодіють національні, міжнародні та наднаціональні правові системи. Визначено, що право в сучасному європейському розумінні сприймається не лише як система норм, але й як система цінностей, спрямованих на забезпечення свободи, справедливості та захисту прав людини. Обґрунтовано, що правовий плюралізм сприяє розвитку демократичного конституціоналізму, формуванню людиноцентричної правової культури та інтеграції України до європейського правового простору.
Завантажити
Посилання
1. Wronkowska-Jaśkiewicz S. Uwagi o instrumentalności, instrumentalizacji i autonomii prawa. in: J. Zimmermann (ed.). Aksjologia prawa administracyjnego, Monografie. Warszawa: Wolters Kluwer Polska SA, 2017. P. 25–36.
2. Kalisz A. Stosowanie i wykładnia prawa unijnego. [w:] W. Dziedziak, B. Liżewski (red.), Zagadnienia stosowania prawa. Perspektywa teoretyczna i dogmatyczna. Lublin, 2015. S. 191–201. URL: https://www.academia.edu/41045569/Stosowanie_i_wyk%C5%82adnia_prawa_unijnego (дата звернення: 15.05.2026)
3. Hallstein W. Die Europaische Gemainschaft, Econ-Verlag. 1973. 241 s.
4. Тихомиров О. Інформаційні права людини в контексті плюралізму праворозуміння. Юридичний вісник. 2021. № 6. С. 14–23. https://doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2262
5. Подковенко Т. Плюралізм праворозуміння постмодерного суспільства. Актуальні проблеми правознавства. 2024. № 1 (37). С. 12–17. DOI: 10.35774/app2024.01.012
6. Козюбра М. Праворозуміння: поняття, типи, рівні. Право України. 2010. №10. С. 10–21.
7. Калюжний Р. А. Праворозуміння та його вплив на трансформацію суспільних відносин в умовах глобалізації. Юридичний вісник. 2018. № 2 (47). С. 46–54.
8. Pluralizm prawny: tradycja, transformacje, wyzwania. Pod redakcją Dawida Bunikowskiego, Karol Dobrzenieckiego. Toruń, 2009. 510 s.
9. MacCormick N. Questioning sovereignty: Law, state and nation in the European commonwealth. Oxford University Press, 1993. 210 s.
10. Rouland N. Introduction historique au droit. Droit fundamental. Presses Universitaires de France, 1998. 750 р.
11. Zimmermann J. Przedmowa, in: J. Zimmermann (ed.), Aksjologia prawa administracyjnego. Warszawa, 2017. 1220 р. URL: https://www.profinfo.pl/sklep/aksjologia-prawa-administracyjnego-tom-i,46309.html (дата звернення: 17.05.2026)
12. Wrońska I. An Axiology of the European Legal Space. Forum prawnicze. 2020. Р. 3–15. https://doi.org/10.32082/fp.v0i6(62).367
13. Traktat o ustanowieniu Europejskiej Wspólnoty Węgla i Stali. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/PL/TXT/?uri=LEGISSUM%3Axy0022 (дата звернення: 18.05.2026)
14. Traktat o ustanowieniu Europejskiej Wspólnoty Gospodarczej 25 marca 1957 r., URL: http://www.eures.praca.gov.pl/zal/podstawy_prawne/Traktat_rzymski.pdf (дата звернення: 17.05.2026)
15. Traktat o ustanowieniu Europejskiej Wspólnoty Energii Atomowej. 25 marca 1957 roku. URL: https://eur-lex.europa.eu/PL/legal-content/summary/treaty-on-the-european-atomic-energy-community-euratom.html (дата звернення: 19.05.2026)
16. Florczak A., Pacześniak A. Unia Europejska – strażniczka wartości czy (własnych) interesów? [w:] A. Pacześniak, M. Klimowicz (red.). Procesy integracyjne i dezintegracyjne w Europie. Wrocław, 2014. S. 345–475.
17. Jednolity Akt Europejski. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/treaty/sea/sign (дата звернення: 17.05.2026)
18. Traktat o Unii Europejskiej, URL: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:2bf140bf-a3f8-4ab2-b506-fd71826e6da6.0009.02/DOC_1&format=PDF (дата звернення: 18.05.2026)
19. Longchamps F. Z problemów poznania prawa, Wrocław 1968. 57 s.
20. Piotrowski R. Sędziowie i demokracje europejskie. Studia i Analizy Sądu Najwyższego. Materiały naukowe. 2019. T. VIII. S. 59–93. URL: https://www.sn.pl/publikacje/SitePages/BSiA_Materialy_naukowe.aspx (дата звернення: 15.05.2026)
21. Piotrowski R. Separation of Powers, Checks and Balances, and the Limits of Popular sovereignty. Rethinking the Polish Experience. Studia Iuridica. 2019. №79. P. 78–91. URL: https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ceon.element-81e28d8d-96cb-3aed-ba41-0f4968756cbc (дата звернення: 19.05.2026)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.





