КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ ГАРАНТІЙ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Анотація

У статті досліджено особливості конституційного закріплення міжнародно-правових гарантій прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту. Проаналізовано роль міжнародних стандартів у сфері прав людини та механізми їх інтеграції у національну правову систему України. Встановлено, що система гарантій прав і свобод людини має комплексний характер і включає взаємопов’язані національні та міжнародні механізми захисту. Розглянуто наукові підходи до розуміння міжнародно-правових гарантій прав людини та їх значення для забезпечення ефективного функціонування правозахисної системи держави.

Особливу увагу приділено конституційним засадам включення міжнародних договорів до системи національного законодавства, а також праву особи на звернення до міжнародних судових установ та органів міжнародних організацій після вичерпання національних засобів правового захисту. Обґрунтовано, що конституційне закріплення відповідних положень створює належні правові передумови для реалізації міжнародних стандартів захисту прав людини та виконання державою міжнародних зобов’язань.

Проаналізовано особливості реалізації прав і свобод людини в умовах воєнного стану та визначено допустимі межі їх обмеження. Встановлено, що в умовах збройного конфлікту держава може тимчасово обмежувати окремі права і свободи з метою забезпечення національної безпеки та оборони, однак такі обмеження повинні відповідати принципам необхідності, пропорційності та тимчасовості. Досліджено конституційні положення України щодо прав і свобод, які не підлягають обмеженню навіть в умовах воєнного стану, а також окремі положення конституцій зарубіжних держав у цій сфері.

Зроблено висновок, що ефективність міжнародно-правових гарантій прав і свобод людини залежить від належного рівня їх конституційного закріплення, ефективності національних механізмів захисту та дотримання державою міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини.

У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціально-юридичних методів, зокрема формально-юридичний, порівняльно-правовий та системний методи. Їх застосування дало змогу проаналізувати положення Конституції України, міжнародно-правових актів, конституцій зарубіжних держав, а також наукові підходи до конституційного закріплення міжнародно-правових гарантій прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту.