ПРИЗНАЧЕННЯ ОПІКУНА У СПРАВАХ ПРО ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ: ДИЛЕМА БАЛАНСУ МІЖ ПРИВАТНИМ ІНТЕРЕСОМ НЕПОВНОСПРАВНОЇ ОСОБИ ТА ПУБЛІЧНИМ ІНТЕРЕСОМ (частина перша)

Анотація

Стаття присвячена аналізу процесуальних особливостей та значення суддівського розсуду при призначенні опікуна у справах про визнання особи недієздатною крізь призму викликів сьогодення, правових позицій Верховного Суду, а також проведене наукове дослідження співвідношення публічного та приватного інтересу у такій категорії справ. Застосовано методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, абстрагування.

Це наукове дослідження зумовлене тим, що справи про визнання осіб недієздатними стали значно поширенішими у судах із початком повномасштабного вторгнення в Україну військ російської федерації. Наведене вказує на гостру потребу в гармонізації індивідуальних прав громадян на соціальне піклування із загальнодержавним пріоритетом захисту суверенітету. Ключовий аспект цієї проблеми полягає у виникненні численних правових дилем на стику цивільного та військового законодавства.

Автори резюмували, що однозначного і єдино правильного алгоритму прийняття складом суду (суддею та присяжними) рішення нема, а кожна справа має свої особливості.

Поруч з тим автори наголошують, що суд має дослідити умови життя, складність догляду, взаємовідносини, комунікацію недієздатної особи з членами родини протягом тривалого часу до розгляду справи у суді, зважати на особливий статус такої особи, її сенситивність та, відповідно, потребу у якнайефективнішому захисті з боку держави.

З іншого боку, військовослужбовці, які належно виконують свій конституційний обовʼязок щодо захисту та оборони України, у тому числі, забезпечують звичний уклад життя та побуту у тилу тієї ж недієздатної особи. І, зрозуміло, усіх нас.