ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СЕРВІТУТУ

Анотація

Актуальність дослідження визначається тим, що чітке та однозначне визначення предмета договору про встановлення сервітуту є ключовим елементом стабільності даних цивільних правовідносин. Водночас, незважаючи на наявність численних наукових досліджень, у доктрині спостерігається плюралізм підходів до визначення предмета договору, що ускладнює його практичне застосування та правильну інтерпретацію істотних умов у контексті непоіменованих договорів, де законодавчо не встановлено стандартної моделі формулювання предмета. Окрім того, наукові пошуки щодо визначення предмета договору про встановлення сервітуту в умовах рекодифікації цивільного законодавства України робить це дослідження особливо актуальним та затребуваним.

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі предмета договору про встановлення сервітуту та визначенні оптимального підходу до його формулювання як істотної умови договору.

Для дослідження використовувалися такі методи, як формально-логічний, системний, метод аналізу і синтезу, індукції та дедукції, що дозволило всебічно оцінити предмет договору про встановлення сервітуту.

Зроблено висновок, що ключове значення у договорі про встановлення сервітуту має предмет договору як істотна умова, що індивідуалізує даний договір та визначає його правові особливості. Обґрунтовано позицію, що традиційний підхід до розуміння предмета договору як матеріального блага не дозволяє повною мірою розкрити сутність договірних відносин, зокрема у випадку встановлення сервітуту. Натомість більш переконливим є підхід, відповідно до якого предмет договору слід визначати як дію або сукупність дій сторін, спрямованих на досягнення юридично значимої мети (каузи) договору. У цьому контексті предмет договору про встановлення сервітуту становить сукупність дій (та/або бездіяльності), спрямованих на встановлення та забезпечення здійснення права обмеженого користування чужим майном відповідно до визначеної мети даного договору (а саме забезпечення можливості задоволення потреб уповноваженої особи шляхом використання чужого майна у визначених межах).