ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ OSINT У РОЗСЛІДУВАННІ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Анотація

У статті досліджується використання технологій відкритої розвідки (OSINT) у процесі виявлення та розслідування корупційних правопорушень в умовах цифровізації суспільства. Визначено сутність OSINT як систематичного процесу збору, обробки, аналізу та верифікації даних із відкритих джерел, до яких належать інтернет-ресурси, соціальні мережі, засоби масової інформації, державні реєстри та аналітичні бази даних.

У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, порівняльно-правовий метод, а також системний підхід до вивчення застосування OSINT у правоохоронній діяльності. Крім того, застосовано методи контент-аналізу, мережевого та фінансового аналізу для виявлення взаємозв’язків між суб’єктами та оцінки ефективності використання відкритих джерел інформації у розслідуваннях.

У роботі проаналізовано сучасні підходи до використання відкритих джерел інформації у правоохоронній діяльності та встановлено, що їх застосування сприяє підвищенню ефективності розслідувань, дозволяє виявляти приховані зв’язки між суб’єктами, встановлювати факти незаконного збагачення, конфлікту інтересів і складні корупційні схеми.

Визначено правові засади застосування OSINT у кримінальному провадженні та наголошено на необхідності дотримання вимог законності, допустимості та достовірності доказів. Підкреслено значення міжнародних стандартів, зокрема Протоколу Берклі, для забезпечення якості та надійності цифрових доказів. Водночас окреслено основні проблеми використання OSINT, серед яких ризик отримання недостовірної інформації, недостатня стандартизація методів, технічні труднощі обробки великих масивів даних, а також недосконалість нормативно-правового регулювання та недостатній рівень підготовки фахівців.

Зроблено висновок, що OSINT є ефективним інструментом у боротьбі з корупцією, який забезпечує оперативність отримання інформації та розширює аналітичні можливості розслідувань. Визначено перспективи подальшого розвитку, зокрема інтеграцію сучасних технологій, удосконалення правового регулювання, стандартизацію процедур і розвиток міжнародної співпраці. Обґрунтовано необхідність комплексного поєднання OSINT із традиційними криміналістичними методами для підвищення результативності антикорупційної діяльності.