Національні антикорупційні стратегії в системі запобігання корупції України

Анотація

У статті на основі аналізу наукових, а також нормативно-правових джерел здійснено науковий аналіз національних антикорупційних стратегій в системі запобігання корупції України. Зазначено, що питання антикорупційної діяльності незалежно від сфер її існування в сучасній правовій науці знаходиться на етапі дискусії. Запровадження такого важливого інструменту як Антикорупційна стратегія на рівні закону є свідченням визнання державою існування проблеми корупції та необхідності формування заходів щодо запобігання та протидії цьому явищу. Порівняльний аналіз реалізованих у минулому Стратегій засвідчив часткову їхню реалізацію, що натомість, також говорить про поступовий та системний антикорупційний поступ, який, можливо, не є настільки стрімким, як цього вимагає суспільство, проте поступово інтегрує нові антикорупційні методи до різних сфер життєдіяльності. Формування нової Антикорупційної стратегії повинно відбуватись з урахуванням думки експертного середовища, громадськості, міжнародних експертів, а також на засадах термінологічної визначеності, абсолютного забезпечення дотримання прав людини й верховенства права, врахування попередніх досягнень та недоліків. Антикорупційна стратегія – це нормативно-визначений орієнтир, який конкретизований певним періодом часу, окресленою проблемою і прогнозованим результатом. Проте, даний документ є декларативним державним актом, який не передбачає негативних наслідків за його невиконання, що і спричиняє його ігнорування або неналежне виконання. Тому вказується на необхідність при формуванні Антикорупційної стратегії передбачити гарантії її належного виконання, включаючи заходи відповідальності, а також визначити механізми належного контролю в цій сфері. Формування Антикорупційної стратегії не тотожно формуванню антикорупційної політики, адже остання є категорією ширшою і серед іншого, включає створення стратегічних документів та механізмів їх реалізації. Антикорупційна політика повинна розглядатись як сукупність сформованих та на нормативному рівні закріплених механізмів, засобів та методів, спрямованих на забезпечення публічного інтересу обумовленого необхідністю зменшення явища корупції через застосування інструментів запобігання, протидії, відповідальності. У такому випадку, Антикорупційна стратегія – один із елементів формалізації антикорупційної політики, яка натомість має важливе, а в певній мірі, ключове значення.