ЛЮСТРАЦІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ДЕОНТОЛОГІЧНІ ГРАНІ
Ключові слова:
люстрація, очищення влади, доброчесність, механізм люстрації, принципи люстраціїАнотація
Стаття присвячена висвітленню теоретичних та деонтологічних аспектів люстрації. Люстрація визначається як ефективний механізм очищення влади в перехідних демократіях, що направлений на усунення від влади посадовців, які себе скомпрометували або налаштовані антинародно. Деонтологічним аспектом люстрації є її спрямованість на забезпечення доброчесності посадовців, яка передбачає і дотримання моральних принципів та етичних норм, і законність джерел доходів та статків, і відсутність конфліктів інтересів, і здатність посадової особи приймати справедливі й збалансовані за змістом рішення, незважаючи на будь-який зовнішній тиск. Механізм люстрації з теоретичного погляду охоплює сукупність взаємопов’язаних і взаємодетермінуючих складників, до яких належать: правові норми, принципи, правові заходи, юридичні факти, правовідносини та ін. Люстрація має відбуватися відповідно до законодавства, що визначає її правові основи і принципи, які повинні реально лежати в основі здійснення люстраційних заходів і процедур.
Завантажити
Посилання
Про очищення влади: Закон України № 1682-VII від 16 вересня 2014 року. Редакція від 20.03.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text (дата звернення: 10.08.2021)
Про відновлення довіри до судової влади в Україні: Закон України № 1188-VII від 8 квітня 2014 року. Редакція від 05.01.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1188-18#Text (дата звернення: 03.08.2021)
Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України № 192-VIII від 12 лютого 2015 року. Редакція від 05.01.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#Text (дата звернення: 06.08.2021)
Ковальчук В., Пивовар М. Люстрація як механізм захисту основ демократії та прав людини в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: юридичні науки : збірник наукових праць. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. № 865. С. 550–556.
Хлабистова К.В. Інститут люстрації: конституційно-правові засади регулювання та вдосконалення: дис. … к.ю.н. за спеціальністю 12.00.02. Київ, 2017. 250 с.
Мінєнкова Н. Люстрація в Польщі та Чехії: розбіжність типів, чинників та наслідків. Studia Politologica Ucraino-Polona. 2014. Т. 4. С. 153−157.
Малкіна Г.М. Люстрація як форма політичної відповідальності: матеріали доповідей та виступів на Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2015» (21–22 квітня 2015 р.) / редкол.: А.Є. Конверський та ін. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2015. Ч. 10. С. 46–49.
Савчин М. Moral integrity (моральна цілісність, доброчесність) суддів як складова правової держави. Слово Національної школи суддів України. 2019. № 2 (27). С.6−22.
Глущенко С. В. Новели судової реформи: поняття професійної етики та доброчесності в контексті кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2016. № 6. С. 70–83.
Клімова С., Ковальова Т. Організаційно-правове забезпечення сучасної антикорупційної політики: навчальний посібник. Харків, 2015. 252 c.
Рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (Заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17 жовтня 2019 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_e71#Text
Кравчук В. Інститут люстрації як елемент публічного контролю: юридичний аналіз. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2016. № 1. С. 65−72.
